Польща та Україна
ІНП Польщі: ІНП України не має повноважень видавати згоду на нашу роботу

В Інституті національної пам’яті Польщі заявили, що український ІНП не бере участі у видачі згоди полякам на роботи в Україні.

«Ми отримали від Посольства України юридичний висновок, що не вказує Український інститут національної пам’яті установою, відповідальною за видання згоди на наші пошукові роботи», – заявила в середу, 11 квітня, заступниця директора Бюро пошуків та ідентифікації Інституту національної пам’яті Польщі Анна Шельонґ.

Юрист звернула увагу на те, що процедура одержання згоди на археологічні та ексгумаційні роботи в Україні не пов’язана з українським ІНП, зазначивши, що, «згідно з цим юридичним висновком, Український інститут національної пам’яті офіційно не бере участі у виданні згоди.

«Це дуже важливо, оскільки блокування наших робіт і заяву про те, що поляки не можуть працювати на терені цієї країни, зробив голова українського ІНП (Володимир В’ятрович, – ред.). Йдеться про питання, що не мають жодного формального підкріплення. Маючи цей висновок та використовуючи його, ми знаємо, якою є процедура, і ми будемо подавати відповідні звернення. Ми побачимо, якою буде позиція української сторони. Сподіваємося, що вона буде по суті справи», – наголосила вона.

На думку Анни Шельонґ, сам процес одержання згоди на роботу Бюро пошуків та ідентифікації ІНП Польщі «є у випадку України, незважаючи на те, кого би ми (поляки) шукали, проблемним».

«Йдеться про дуже сильні емоції. Однак, я гадаю, нині є невеликий шанс на те, аби ми могли там працювати. Про це свідчать заяви українських високопосадовців, які можна розуміти як заклик до спільних перемовин. Це також результат дуже великих зусиль нашого уряду, особливо Міністерства культури та Канцелярії президента», – сказала вона.

«Після тієї великої дискусії у зв’язку з оновленим законом про ІНП ми потрапили у безвихідь. Українська сторона розуміє, що таке ставлення запитання ні до чого не приведе. Тепер ми повинні почати дискусію та співпрацю. Сподіваюся, що ще цьогоріч ми зможемо поїхати в Україну. Ми вибрали там багато місць, зокрема села Острівки та Воля Островецька (Волинської області), куди можемо поїхати відразу», – додала Анна Шельонґ.

Пригадуючи пошукові роботи в Острівках, Анна Шельонґ зазначила, що польських експертів «підтримувала місцева влада та навіть звичайні люди, котрі приходили та допомагали як могли, приносили їжу та інструменти». «Проблема, звісно, полягає не у відносинах між людьми, а в політичних відносинах», – додала заступниця директора Бюро пошуків та ідентифікації Інституту національної пам’яті.

Джерело: Polskie Radio dla Zagranicy

Схожі публікації
Група польських громадських діячів, журналістів і колишніх опозиціонерів опублікувала звернення до політиків із закликом не використовувати історичні суперечки для загострення польсько-українських відносин.
Розпочинається черговий набір у рамках ініціативи, завдяки якій місцеві неурядові організації з Люблінського та Підкарпатського воєводств отримають фінансову підтримку, щоб дбати про такі місця з повагою та турботою.
Науковці завершують ДНК-дослідження, які дозволять уперше встановити імена жертв Волинської трагедії, похованих у Пужниках на Тернопільщині.
Інститут національної пам’яті Польщі переконує, що Роза Люксембург не заслуговує на вшанування в польському публічному просторі.
Міністерство культури України видало дозвіл на пошук останків польських жертв українських націоналістів у колишньому селі Гута-Пеняцька у Львівській області. Про це вчора, 18 лютого, відомство повідомило на своєму сайті.
Міністерство культури і національної спадщини РП в опублікованому повідомленні підбило підсумки діяльності польсько-української робочої групи з питань історичної пам’яті у 2025 р.
У центрі Москви відкрили виставку «Десять століть польської русофобії», підготовлену Російським військово-історичним товариством.
2 серпня світ згадував одну з найбільш замовчуваних трагедій Другої світової війни – геноцид ромського народу.
Україна та Польща узгодили наступні кроки в пошуково-ексгумаційних роботах і зміцненні співпраці в галузі охорони культурної спадщини.