Польща та Україна
ІНП Польщі починає археологічні дослідження на цвинтарі в Грушовичах

Мета робіт на цвинтарі у Грушовичах – встановлення, чи на місці колишнього пам'ятника УПА спочивають останки членів цього формування.

Бюро пошуків та ідентифікації Інституту національної пам’яті Польщі починає в четвер, 24 травня, археологічні дослідження на цвинтарі у селі Грушовичі неподалік Перемишля. Їхня мета – встановити, чи на місці пам’ятника УПА, що стояв там до минулого року, поховані останки членів українського військового формування, як про це стверджує українська сторона.

У розкопках як спостерігачі візьмуть участь п’ять експертів з України. Дослідження триватимуть два дні.

Знесення у Грушовичах пам’ятника, присвяченого УПА, призвело до введення заборони українським Інститутом національної пам’яті на пошукові роботи та ексгумацію останків польських жертв воєн і конфліктів на території України.

«Археологічні роботи у Грушовичах проводять для підтвердження або заперечення того, що на місці, де стояв пам’ятник УПА, – це не було місце, присвячене конкретним особам, а сотням УПА – є або немає останків членів УПА», – сказав віце-голова Інституту національної пам’яті Польщі Кшиштоф Шваґжик.

Він нагадав, що про поховання в цьому місці останків членів УПА повідомила українська сторона, «сподіваючись, що польська сторона зареєструє це місце як військову могилу».

«Подібні дії можливі тоді, коли ми впевнені, коли немає сумнівів», – зазначив Шваґжик. На його думку, без проведення досліджень у Грушовичах «постійно зберігатиметься атмосфера спекуляцій та спотворень». «І конфлікту, говорячи найпростіше», – додав він.

Шваґжик поінформував, що з польського боку роботи будуть виконувати експерти бюро пошуків та ідентифікації ІНП, «а отже, польські археологи, фахівці за участю судово-медичного експерта».

Він підкреслив, що українська сторона відправила «п’ятьох своїх експертів – археологів та посадових осіб». Історик додав, що польська сторона не ставить у цій справі жодних умов, залишаючи українській стороні право визначення своїх експертів. «Ми не робимо жодної таємниці з нашої роботи», – заявив віце-президент ІНП.

Як зазначив він, результати археологічних робіт будуть відомі в п’ятницю, «і, можливо, навіть у четвер».

Віце-голова інституту сказав, що є дві можливості. «У місці під пам’ятником, якого вже немає, під фундаментом пам’ятника, не буде виявлено жодних людських останків. І тоді аргументи української сторони про те, що це місце є місцем пам’яті, бо там поховані члени УПА, відпадають», – зазначив Шваґжик. Натомість, якщо дослідження на цвинтарі у Грущовичах покажуть, що там є останки вояків УПА, тоді, згідно із законом, їх вивчать і залишать на місці. «Ті люди будуть мати могили відповідно до норм права», – додав він.

Кшиштоф Шваґжик підкреслив, що «одне – це однак могила, право на могилу, а зовсім інше – це будівництво пам’ятників, місця пам’яті».

У свою чергу, відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті Святослав Шеремета висловив думку, що дослідження у Грушовичах є «непотрібними». «Вважаємо, що порушення спокою померлих із приводу політичних амбіцій є некоректним. Це не відповідає християнській традиції», – додав він.

«Є договір між урядами Польщі та України про місця пам’яті та місця поховання від 1996 р. На жаль, вважаємо, що польська сторона багато років порушує цю угоду. Згідно з нею, такі місця пам’яті, як у Грушовичах, повинні бути під охороною польської сторони», – сказав він.

Шеремета повторив свої попередні заяви про те, що всупереч угоді дослідження у Грушовичах не були погоджені з Києвом. «Польська сторона не погодила з нами ці роботи, не погодила їхні дати, у зв’язку з цим у нас були великі проблеми з пошуком експертів, котрі готові би були поїхати до Грушовиць. Ми мусили перервати раніше заплановані експедиції, аби відправити їх туди. Однак більш детальні коментарі я дам тоді, коли будуть відомі перші результати досліджень у Грушовичах», – сказав Шеремета.

Нагадаємо, відповідальному секретарю Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті Святославу Шереметі Польща заборонила в’їзд на свою територію.

Джерело: Polskie Radio dla Zagranicy

Схожі публікації
Група польських громадських діячів, журналістів і колишніх опозиціонерів опублікувала звернення до політиків із закликом не використовувати історичні суперечки для загострення польсько-українських відносин.
Розпочинається черговий набір у рамках ініціативи, завдяки якій місцеві неурядові організації з Люблінського та Підкарпатського воєводств отримають фінансову підтримку, щоб дбати про такі місця з повагою та турботою.
Науковці завершують ДНК-дослідження, які дозволять уперше встановити імена жертв Волинської трагедії, похованих у Пужниках на Тернопільщині.
Інститут національної пам’яті Польщі переконує, що Роза Люксембург не заслуговує на вшанування в польському публічному просторі.
Міністерство культури України видало дозвіл на пошук останків польських жертв українських націоналістів у колишньому селі Гута-Пеняцька у Львівській області. Про це вчора, 18 лютого, відомство повідомило на своєму сайті.
У бюджеті Ряшева зарезервовані кошти на демонтаж пам’ятника вдячності Червоній армії. Скульптура з постаменту потрапить до музею, а декоративні плити будуть експоновані на військовому цвинтарі.
Таке рішення ухвалив Бундестаг. У центрі Берліна з’явиться пам’ятник на вшанування польських жертв націонал-соціалізму та німецької окупації в 1939–1945 рр.
У центрі Москви відкрили виставку «Десять століть польської русофобії», підготовлену Російським військово-історичним товариством.
З ініціативи польського мільярдера Романа Каркосіка в селі Конотопє в Куявсько-Поморському воєводстві зводять найвищий у Європі пам’ятник Богородиці.