Польща
Мрії про підводні скарби. Польський уряд хоче перекопати дно Атлантики

"До 2033 р. польський уряд хоче витратити понад півмільярда злотих на пошуки покладів природних копалин на дні Атлантичного океану. Хоча поки ніхто не може їх видобувати у промислових масштабах", – повідомляє "Rzeczpospolita".

Польща, витративши щонайменше 530 млн злотих, хоче зробити перший крок до глибоководного видобутку, яке має задовольнити попит на такі сировини, як срібло чи мідь. За ідеєю стоїть професор Маріуш Оріон Єдрішек, заступник міністра охорони навколишнього середовища, головний геолог країни та уповноважений представник уряду з питань сировинної політики. За його словами, це можливо протягом 10 років.

Ідея повинна бути реалізована завдяки ухваленій у 2017 р. урядом Беати Шидло програмі геологічної розвідки океанів, автором якої є професор Єндрисек. Мета програми – "підвищення сировинної безпеки країни шляхом вжиття заходів для збільшення ресурсної бази родовищ корисних копалин і, в кінцевому рахунку, експлуатації океанічних ресурсів".

Тим часом, як відзначає "Rzeczpospolita", із січня в ЄС існує мораторій на глибоководний видобуток корисних копалин, що викликає значні суперечки через шкоду, завдану навколишньому середовищу. "У випадку Польщі сумніви ще більші, оскільки 15-річний контракт на пошук поліметалічних сульфідів у зоні Серединно-Атлантичного хребта охоплює територію, яка перебуває під особливим захистом. Угоду було укладено із Міжнародною організацією морського дна, віце-президентом якої є професор Єдрисек", – зазначає видання.

Ідеї уряду жорстоко критикує Національний секретаріат природних ресурсів, захисту навколишнього середовища та лісового господарства профспілки "Солідарність", який, як повідомляє "Rzeczpospolita", пише навіть про "розтринькування державних коштів на міфічні ідеї".

"Це мрії міністра Єндрисика, які не мають шансів на успіх. Це підтвердили фахівці, яких ми найняли, щоб проаналізувати витрати на такий видобуток", – зазначив керівник секретаріату Збігнєв Куслевич.

Джерело: Rzeczpospolita

Схожі публікації
Платформа COOLCITY Index 2026 оцінила стійкість міст до наслідків змін клімату, як-от хвилі спеки, посухи чи сильні опади.
Агенція регіонального розвитку Тернопільської області проводить конкурс малих проєктів у рамках Фонду малих проєктів за пріоритетом «Довкілля» під назвою «CrossEco: уніфіковані рішення для спільного середовища».
Польща посіла несподівано низьку позицію в глобальному рейтингу зв’язку з природою.
Так звані громадські холодильники, тобто пункти безплатного розповсюдження їжі, закликають не викидати, а віддавати невикористані після Великодня продукти і страви.
Поляки дедалі частіше заявляють, що хочуть обмежити марнування їжі під час Великодніх свят, однак на практиці й далі готують надто багато.
Протягом десятиліття кількість комунальних відходів, які виробляє пересічний поляк, зросла більш ніж на 40 %.
Краківська система міських електричних велосипедів Park-e-Bike функціонує з 2020 р. Сьогодні, 2 березня, розпочинається її черговий сезон.
Це місто, у якому майже кожен мешканець може дістатися пішки до найближчого парку менш ніж за п’ять хвилин. Це не утопічне бачення майбутнього, а повсякденність в Осло.
У Польщі стартував масштабний інноваційний проєкт у сфері транспорту ‒ розробка першого пасажирського потяга з гібридною системою живлення.