Польща і світ
«Ефір» – велике повернення Кшиштофа Зануссі? ТРЕЙЛЕР

Через місяць на гдинському кінофестивалі відбудеться прем’єра нового фільму Кшиштофа Занусі. Вже зараз ми представляємо трейлер «Ефіру». 30 листопада кіно вийде в театри у Польщі. Це перший за чотири роки фільм Кшиштофа Зануссі після його відомої картини «Чужорідне тіло» (Obce ciało).

Події «Ефіру» відбуваються на початку ХХ ст. на Поділлі. Лікар (Яцек Понєдзялек) захоплюється ефіром – речовиною, яка знімає біль і забирає свідомість, таємничою та смертельно небезпечною. Коли її жертвою стає молода дівчина, лікаря засуджують до смерті. Несподівано йому вдається уникнути петлі. Лікар знаходить роботу в австрійській військовій фортеці під командуванням командира (Анджей Хира). Окрім офіційної практики, він починає проводити все більш незвичайні експерименти: на живих і мертвих. Він наполегливо поглиблює свої знання про ефір, що дозволяє маніпулювати болем, пристрастю та волею людей. Яку ціну йому доведеться заплатити за спробу заволодіти людським розумом?

Клімат фільму, темний та чуттєвий, нагадує трилер, хоча його коріння – більш класичне – проект безпосередньо опирається на міф Фауста. На відміну від Гете, на шальці терезів – не молодість і розчарування у науці. Навпаки, в «Ефірі» мій лікар вірить в науку як про інструмент виконання найбільш приземленого людського бажання, яким є повна фізичною та духовна влада над іншою людиною», – каже Кшиштоф Зануссі, який є також сценаристом фільму.

«Ефір» стане першим кроком на шляху позбавлення людини вільної волі, а гіпотеза про те, що він заповнює космійчний простір, дарує герою надію на владу над усім світом», – додає режисер.

«Робота над плакатом фільму «Ефір» Кшиштофа Занусі – це моя четверта мистецька пригода з творчістю цього режисера. Перша – «Контракт» у 1980 р., потім «Інвентар» у 1989 р. та «Дотик руки»« в 1992 р. «Ефір» – це зовсім інший фільм, як з візуальної сторони, так і з точки зору розповіді, хоча він досі містить моральні дилеми, характерні для творчості режисера. Він поєднує в собі емоції «Мовчання ягнят» та атмосферу «Парфумера», – підкреслює Анджей Понговський, один з найвідоміших польських графічних дизайнерів та авторів плакатів.

«Я сподіваюся, що глядачі отримають від перегляду таке ж задоволення, яке я отримав я. Запрошую до перегляду», – додає він.

Фільм об’єднав акторів з різних країн: Яцека Понєдзялка, Анджея Хира, Жолта Ласло, Остапа Вакулюка, Малгожату Прітулак та Марію Рябошапку. За монтаж відповідає Міленія Фідлер, лауреатка Орла польської кінопремії за фільму «Weiser» та Золотих левів за «Weiser» та «Czas zdrady». Йоанна Маха, сценографістка фільму, отримала Орла і Золотого лева за фільм «Wenecja». Авторка костюмів – Катажина Левінська, минулорічна лауреатка Європейської кінопремії за фільм «Pokot» (а також лауреатка Золотих левів за стрічки «W ciemnoci», «Sponsoring» та «Boisko bezdomnych»).

Джерело: Niezależna

 

Схожі публікації
У Міністерстві культури та національної спадщини Польщі підписали меморандум про співпрацю з Львівським історичним музеєм.
Павел Павліковський отримав нагороду на 79-му Каннському кінофестивалі.
Розпочинається черговий набір у рамках ініціативи, завдяки якій місцеві неурядові організації з Люблінського та Підкарпатського воєводств отримають фінансову підтримку, щоб дбати про такі місця з повагою та турботою.
Ніч музеїв у Кракові щороку відбувалася з п’ятниці на суботу, тобто на одну ніч раніше, ніж в інших містах, де її організовували із суботи на неділю.
Національна опера у Варшаві готує одну з головних прем’єр сезону – твір українського композитора Максима Коломійця, присвячений матерям, які рятують своїх дітей із російського полону.
Письменник та колишній президент Українського ПЕН Андрій Курков став лауреатом польсько-литовської літературної премії.
29 квітня в Польщі та всьому світі відзначають Міжнародний день танцю – свято, покликане популяризувати танець як важливу частину культури та суспільного життя.
Європейська комісія заявила про намір призупинити або відкликати грант у 2 млн євро для Венеційської бієнале після рішення дозволити відкриття російського павільйону на цьогорічній виставці.
Серед найцікавіших експонатів музею – перший комп’ютер Apple, який спочатку продавали як голу материнську плату. Сьогодні це рідкісний колекційний раритет вартістю понад 1 млн доларів.