«Нові положення законодавства про люстрацію в університетах Польщі можуть відчути навіть декілька тисяч осіб, які в епоху Польської Народної Республіки співпрацювали зі службами безпеки», – заявив заступник міністра науки і вищої освіти Пйотр Мюллер. На його думку, в університетах потрібна декомунізація.
Закон про вищу освіту та науку (Конституція науки, закон 2.0), який діє з 1 жовтня 2018 р., передбачає зміни в нормативних документах щодо люстрації в університетах. Відповідно до закону, членом ради навчального закладу, членом сенату університету, членом Комісії оцінки навчального процесу, Ради наукової компетентності, Польської комісії з акредитації або почесним професором може бути особа, яка «у період з 22 липня 1944 р. до 31 липня 1990 р. не працювала і не служила в органах державної безпеки (...) та не співпрацювала з цими органами».
Заступник міністра науки і вищої освіти Пйотр Мюллер назвав ці положення «декомунізаційними». Відповідаючи на запитання, чи декомунізація в університетах досі потрібна, він відповів: «Безсумнівно».
Посадовець оцінив, що запровадження нових правил «може стати певним етапом, можливо надто пізнього, але переоцінення справ, пов’язаних із функціонуванням ПНР».
На запитання, якій групі осіб нові правила ускладнять наукову кар’єру, Пйотр Мюллер прокоментував: «У нас таких даних немає, тому що ми не можемо їх зібрати. Але, я думаю, що це може вплинути навіть на декілька тисяч осіб у країні».
«Останні дослідження польського Інституту національної пам’яті показують, що академічне середовище було інфільтроване і багато людей були таємними співробітниками», – зазначив заступник міністра.
Положення, пов’язані з люстрацією, роблять неможливим виконання важливих функцій у навчальних закладах не тільки для осіб, які збрехали під час люстрації, а й усім, хто співпрацював зі СБ або колишніми працівниками цих служб. Особи, що прагнуть зайняти посади, перераховані в законі, будуть змушені подати люстраційні декларації.
«Якщо хтось у такій заяві напише, що був секретним працівником СБ, він не зможе виконувати ці важливі функції», – сказав заступник міністра. І додав: якщо хтось подасть у декларації неправдиві відомості, порушить закон.
Він нагадав, що досі до написання люстраційних декларацій у навчальних закладах була зобов’язана невелика група осіб, котрі були кандидатами на керівні посади.
«Навіть не було свідомості, якого змісту були ці декларації», – сказав він. За його словами, нові положення призведуть до того, що люди, які співпрацювали зі службою безпеки, взагалі не cхочуть займати керівні посади. На запитання, чи має сенс вводити такі правила зараз, віце-міністр відповів ствердно.
Він підрахував: «Припустімо, що у 1989 р. комусь було 30 років, він зробив кар’єру в університеті та був інформатором служби безпеки. Сьогодні такій людині має бути 59 років. Попереду ще багато років роботи в університеті. А люди цього віку часто відіграють важливу роль у вищій освіті», – сказав він.
Заступник міністра зазначив, що нові положення про люстрацію не стосуються членів Польської академії наук або керівних посад в академії, оскільки закон не стосується ПАН. «На жаль, нові положення тут не діють. Я кажу це із сумом», – прокоментував він.
Джерело: TVP Info