Німеччина, відмовляючись від вугілля і закриваючи атомні електростанції, може створити собі неабияку проблему. Уряд у Берліні намагається якомога швидше побудувати разом із Росією Nord Stream 2, щоби заповнити енергетичний розрив.

Ця співпраця руйнує солідарність ЄС і негативно впливає на безпеку регіону. Польські вчені та екологи теж висловили свою думку в петиції до влади у Берліні, що надто поспішне закриття атомних електростанцій може нести загрозу для клімату на Землі.

Нова енергетична політика Німеччини базується на відмові від вугілля до 2038 р. та виведенні з експлуатації атомних електростанцій до 2022 р. Німеччина, спостерігаючи за успіхом польського СПГ-терміналу в Свиноусті, планує побудувати аналогічну споруду в себе, завдяки чому могла би приймати зріджений газ зі США. Однак перш ніж це станеться, вона з’єднається із Росією газопроводом, що загрожує Центральній і Східній Європі, послаблює Україну і збагачує режим у Кремлі.

Відмова німців від «чорного золота» передбачає серйозні проблеми для місцевої економіки. На початку року німецький комітет у справах вугілля рекомендував скоротити обсяг електроенергії, отриманої з вугілля, з 43 гігават (у 2017 р.) до 30 гігават (у 2022 р.). Повна декарбонізація Німеччини має відбутися у 2038 р. Сьогодні енергія, отримувана з вугілля й атома, становить майже половину енергетичної суміші Німеччини, про що повідомляє видання «Forsal». Це відповідь на положення Паризької кліматичної угоди, де найзаможніші європейські країни зобов’язалися скоротити ступінь забруднення повітря на 55 % до 2030 р. (порівняно з базовим рівнем 1990 р.). У 2020 р. Німеччина досягне 32 % зниження.

Берлін планує заповнити енергетичну прірву, що зростає у зв’язку з виконанням цих зобов’язань, за рахунок використання відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) та природного газу, але цього може бути недостатньо. Рівень інвестицій на ринку ВДЕ в минулому році впав майже на третину порівняно із попереднім роком. Німеччина розраховує на свої вітрові електростанції, розташовані в північній частині країни, але вони змушені перебудовувати енергетичну інфраструктуру, щоби вона могла постачати енергію до головних південних економічних центрів.

Польські вчені та природоохоронці протестують проти занадто швидкого закриття атомних електростанцій у Німеччині, адже вважають, що це має відбутися після декарбонізації країни та впровадження ефективних сучасних технологій зберігання енергії, отриманої з відновлюваних джерел. Вони звернулися до уряду Берліна з петицією, в якій попереджають, що такі плани вплинуть на збільшення глобального потепління.

«Відмова від ядерної енергії з низьким рівнем викидів до відмови від спалювання кам’яного вугілля та бурого вугілля призводить до того, що в короткостроковій перспективі дуже важко подолати технічні та технологічні проблеми і до необхідності використання інших викопних видів палива, передусім природного газу. Це, у свою чергу, не дає очікуваних результатів у вигляді ефективної і швидкої декарбонізації», – переконують автори петиції.

Відмова Німеччини від атомної енергетики до 2022 р. означає, що ця країна, всупереч позиції багатьох держав ЄС, наполягла на своєму і разом із Росією реалізує проект газопроводу Nord Stream 2. Як німецькі соціалісти, так і християнські демократи погоджуються – економіка Німеччини потребує енергії, яку може забезпечити Кремль. Берлін не боїться того, чого побоюються країни Центральної та Східної Європи, маючи справу з Москвою, тобто використання позиції постачальника енергії для політичного тиску, і вже рахують прибутки від перерозподілу поставок.

Для Німеччини та Росії важливий час, тому Берлін, використовуючи свої впливи у ЄС, випросили виконання цього проекту, хоча канцлер Ангела Меркель таки визнала, що цей проект не просто економічний. Німецькі органи влади запевняють, що від нього не постраждають країни Центральної та Східної Європи, і переконують Україну в тому, що проект не послабить її енергетичну безпеку. Ці слова, однак, не підтверджуються реальними планами і рухами, які вже робить Кремль.

Президент Володимир Путін офіційно оголосив, що щойно вдасться побудувати газопроводи Nord Stream 2 і TurkStream, Росія не буде постачати газ через територію України. Це означає не тільки величезні втрати для українського бюджету від перерозподілу газу на Захід, а й проблеми з отриманням енергії. Це послаблює позиції України у відносинах із Росією.

Про те, що відповідальність за цю ситуацію в першу чергу падає на Берлін, свідчать також витрати на інвестицію: Росія покриє половину витрат на будівництво NS2, що оцінюється в 8,4 млрд євро, а решту візьмуть на себе німецькі компанії Uniper та Wintershall, голландсько-британський Shell, австрійський OMV і французька Engie.

Нагадаємо, що це відбувається в той час, коли ЄС і США накладають дедалі сильніші санкції на режим у  Москві за проведення агресивної політики щодо України. Росія досі не повернула анексованого українського Криму, а також підтримує проросійських сепаратистів на Донбасі. Москва теж відповідає за численні кібер-атаки й кампанії в інтернеті та засобах масової інформації для маніпулювання політичною сценою в країнах ЄС. У багатьох країнах світу вона розпалює конфлікти, щоб продовжити свою неоімперіалістичну політику.

Німецька влада готова навіть погіршити свої відносини з США, щоби якомога швидше завершити будівництво російської труби. Американці критикують Берлін за те, що він дозволив Росії зміцнити позиції постачальника енергії в Європі й отримати нові прибутки.

Ситуація настільки серйозна, що Вашингтон попередив європейські компанії про можливі санкції проти них. Ці попередження, напевно, не будуть реалізовані, тому що американці сподіваються, що німці відкриють термінал для зрідженого газу, який вони постачатимуть до Європи.

Під час першого енергетичного форуму ЄС–США в Брюсселі до цього закликав міністр енергетики США Рік Перрі. Є багато свідчень того, що Німеччина, спостерігаючи за успіхами, досягнутими Польщею, яка побудувала термінал СПГ у Свиноусті, захоче піти за нею вслід і отримувати зріджений газ зі США.

Із самого початку Варшава прагнула стати незалежною від російських енергоносіїв і проводити широку енергетичну диверсифікацію. Нещодавно польський уряд оголосив про розширення на 50 % терміналу СПГ у Свиноусті, який має забезпечити можливість отримувати 7,5 млрд м куб газу на рік. Газопровід Baltic Pipe повинен мати потужність 10 млрд кубометрів газу. Польська влада теж планує плавучу установку для одержання зрідженого газу в Гданську 2024–2025 рр. Вона повинна мати потужність регазифікації близько 4 млрд м куб. на рік, з можливістю подвійного розширення в наступний період.

Автор Петар Петровіч – журналіст Польського радіо.

Джерело: TVP Info