Польща
Спадщина польських татар

У Бохониках створили культурний парк, де представлено спадщину польських татар.

«Ця сфера винятково важлива для нас, важлива для польської держави. Із гордістю я можу констатувати, що спадщина польських татар під охороною», – сказала віце-міністр культури, генеральний реставратор пам’яток, професор Інституту історії Польської академії наук Магдалена Гавін під час оголошення татарського села Бохоники культурним парком. Це перша подібна форма установ охорони пам’яток у Підляському воєводстві, яка має збільшити туристичну привабливість цього регіону.

Бохоники – важливе для польських татар місце. Місцева мечеть є однією із найдревніших у Польщі, вона внесена до переліку історичних пам’яток. Крім того, ця мечеть є однією із двох дерев’яних древніх мусульманських храмів у Польщі. Обіч мечеті міститься мізар – старовинне мусульманське кладовище.

Ідея взяти Бохоники під охорону у вигляді культурного парку, щоби берегти не тільки пам’ятки, але й довколишню територію, виникла понад рік тому. Це було пов’язано із тим, що неподалік цвинтаря міститься відкритий кар’єр, де видобувають гравій, і це може створювати загрозу для існування кладовища.

«Для міністерства важливо, аби ця спадщина, яка збереглася в Бохониках, залишилася і для наступних поколінь. Створення культурного парку – це заслуга людей доброї волі, які змогли сісти за стіл переговорів і укласти компроміс. Це демонструє: якщо є добра воля і бажання співпрацювати, то люди з протилежних сторін можуть разом зробити щось хороше», – додала Магдалена Гавін.

Від імені татарської громади виступив Броніслав Тальковський, голова мусульманської общини в Крушинянах (це ще одна місцевість у Підляському воєводстві, де живуть татари).

«Бохоники і Крушиняни – це дві братні мусульманські громади. Все, що відбувається в Бохониках чи Крушинянах, стосується нас, бо наша громада нечисельна. Порятунок цього місця означає, що ми залишили тривалий слід в історії. Це для нас велика честь, велика шана», – підкреслив Броніслав Тальковський.

Історія татарського осадництва на землях давньої Речі Посполитої нараховує понад 600 років. Як дату добровільного татарського осадництва у Великому князівстві Литовському та Речі Посполитій Ян Длугош називає 1397 р. На польську землю татари принесли із собою іслам. Однак у XVI–XVII ст. вони утратили рідну мову і багато звичаїв, а їхні родові прізвища полонізувалися.

Джерело: niezalezna.pl

Схожі публікації
Підсумки сезону відпусток 2026 р. чітко демонструють туристичні звички поляків.
Розпочинається ключовий етап підготовки велосипедного маршруту Velo Warta.
21–23 серпня в Любліні відбудеться 20-й фестиваль «Re:tradycja – Ягеллонський ярмарок». Місто на кілька днів перетвориться на столицю народної культури.
Під час спеки туристи заходять у водойми Татр у пошуках прохолоди, однак купатися в них заборонено.
Спільний секретаріат Програми Interreg NEXT Польща–Україна 2021–2027 проводить конкурс «Листівка з відпочинку».
Чи може звичайний паспорт сказати про міжнародну позицію держави більше, ніж її економіка чи армія? Новий світовий рейтинг доводить, що польський паспорт сьогодні належить до найсильніших у світі.
Додаткові залізничні рейси на період літніх відпусток з’явилися ще в червні. Більшість із них дуже популярні, а тепер з’явилися ще й нові.
Люблін готується до святкування 709-ї річниці надання місту магдебурзького права. Урочистості триватимуть із 8 до 17 серпня.
Після початку повномасштабної війни в Україні частину найцінніших творів мистецтва зі Львова перевезли до Польщі, щоб уберегти їх від знищення.
Польсько-український двотижневик
останні новини