Брюссельський саміт НАТО показав, що Альянс поділений.
Росії було достатньо кількох днів, щоби відправити зелених чоловічків для захоплення Криму, схоже сталося і з військовою підтримкою для сепаратистів на сході України. У НАТО, який планує своє майбутнє на саміті у Брюсселі, час йде інакше.
«Німеччина могла би негайно підвищити витрати на оборону, замість цього вона платить мільярди доларів Росії, а ми маємо її захищати», – сказав президент США Дональд Трамп. Він вважає, що Польща не прийняла б російського газу, бо не хоче бути заручником Росії, а Німеччина вже ним стала.
Під час саміту НАТО в Брюсселі однією з головних тем буде питання про обсяги оборонних витрат країн-членів.
Посол США при НАТО Кей Бейлі Хатчісон заявила, що Росія хоче дестабілізувати НАТО, що є ознаки того, що Москва намагається «перетягнути» на свою сторону Туреччину та «багатьох інших» союзників США в НАТО.
Важливі події наступного тижня – це саміт НАТО в Брюсселі та зустріч президентів Дональда Трампа і Володимира Путіна. «Rzeczpospolita» наголошує, що Дональд Трамп міг би підірвати трансатлантичні відносини, але в нього немає таких повноважень, тому приїзду президента США чекають у Європі зі спокоєм.
Президент США Дональд Трамп розкритикував європейських союзників із НАТО за надто малі витрати на оборону. З найбільш гострими словами американський лідер звернувся до Німеччини, яку він звинуватив у нечесній торговельній практиці та енергетичній співпраці з Росією.
Вашингтон офіційно завив, що не визнає приєднання Криму до Росії.
У ніч із п’ятниці на суботу президент США визнав, що не виключає визнання анексії Криму Росією та скасування санкцій, накладених через це на Москву.
Сполучені Штати вийшли із Ради ООН з прав людини. “Рада ООН з прав людини не варта своєї назви”, — заявила посол США Ніккі Хейлі, постійна представниця США в ООН, яка повідомила про рішення адміністрації президента Трампа. Виступаючи поруч із держсекретарем Майком Помпео, посол пояснила рішення Вашингтона, зокрема, тим, що міжнародна організація, яка об'єднує 47 країн світу, “надає протекцію (країнам, — ред.), що порушують права людини, та є помийною ямою (клоакою) політичних упереджень”.