«Запрошення Польщі на березневий саміт Великої двадцятки пов’язане, перш за все, з польсько-німецькими відносинами, а не з можливістю зарахування Польщі до числа найбагатших країн світу», – оцінюють співрозмовники PAP. На їхню думку, Німеччина шукає союзників для своєї політики.
«Польський уряд ставить під сумнів верховенство права. Європейська комісія повинна продовжити процедуру щодо нього на підставі ст. 7 трактату про Європейський Союз», – читаємо у спільному листі від міжнародних громадських організацій до Європейської комісії. Підписи поставили, зокрема, «Amnesty International», «Human Rights Watch» і «Репортери без кордонів».
«Ми хочемо вести розмову з українськими парламентарями, зокрема, про співпрацю в галузі історичної політики; прагнемо припинити непорозуміння», – із такими словами виступив у Сеймі заступник керівника МЗС Ян Дзєдзічак. «Україна пообіцяла ретельніше охороняти польські місця пам’яті», – повідомив він.
«Заборону в’їзду в Україну, видану президенту Перемишля Роберту Хомі, було скасовано», – повідомив у п’ятницю депутат від партії «Право і справедливість» Міхал Дворчик. Він додав, що у зв’язку з цим частина депутатів «Права і справедливості» візьме участь у форумі «Європа – Україна». Інформацію про відміну заборони в’їзду для президента підтвердила Служба безпеки України. «Це була «технічна помилка», яку було виправлено», – заявив посол України в Польщі Андрій Дещиця.
«Російська влада не допустила на територію Росії дві групи польських дипломатів», – написало у вівторок Польське медіа-агентство. Офіційним приводом стало закриття для «громадян третіх держав» пункту перетину кордону між Росією та Білоруссю в Красній Горці.
«Немає кінця конфлікту між Росією та Україною, тому потрібно, принаймні, покращити гуманітарну ситуацію на сході України», – про це говорив у понеділок ввечері у Києві голова австрійської дипломатії Себастьян Курц.
Уряд прийняв основи польської закордонної політики на 2017 р., внесені міністром закордонних справ.
