Кожного року в Масний четвер майже кожен поляк стає великим ласуном. Пончики не зашкодять, якщо після частування ми будемо багато рухатися.
Розпочинаються запусти – останні дні перед Великим постом. Першим днем цього періоду є Масний четвер, останній четвер перед Великим постом, який починається в Попільну середу (14 лютого). Досі жива традиція відзначати Масний четвер пончиками та солодкими млинцями.
На цей тиждень припадає останній четвер перед Великим постом. Відповідно до традиції, цього дня об’їстися не тільки можна, а й рекомендується. Народна прикмета говорить: тому, хто в Масний четвер не з’їсть жодного пончика, не щаститиме.
Із самого ранку автори встановлюють свої фігури навколо пам’ятника Адаму Міцкевичу на Головному ринку.
5–6 або ж 19 грудня в багатьох країнах діти чекають на подарунки від Миколая. Сьогодні мало хто пам’ятає, що подарунки – це згадка про життя доброго єпископа із Мири.
Сьогодні після заходу сонця євреї зустрічатимуть Новий рік. У середу розпочинається свято Рош Гашана, встановлене на спомин створення світу, яке нагадує про суд Божий. Перед цим відбулося велике прибирання Стіни плачу, яку очистили від записок із молитвами вірян, які вони вкладали в щілини.
Після Великодня на вулицях з’являлися групи весняних «колядників». Їхній одяг і реквізити нагадували про відновлення природи та були сповнені еротичних підтекстів. Про великодні звичаї Польщі розповів етнограф Роберт Пйотровський.
Жирний (або Масний) четвер – останній четвер перед Великим постом. Цей день розпочинає останній тиждень гуляння. Пончик сьогодні має забезпечити процвітання на весь рік. Середньостатистичний поляк з’їдає в середньому 2,5 пончика. Походження Жирного четверга сягає древніх часів. Це був день, коли святкували закінчення зими і прихід весни. Трапезування полягало в тому, що їли жирні страви, особливо м’ясо, та пили вино, а закусками були пончики, зроблені з хлібного тіста, зі шматочком сала всередині.
«Вулицями 515 міст у Польщі й за кордоном 6 січня пройде хода Трьох Королів. Цьогоріч вона відбуватиметься під гаслом «Мир і Добро», – повідомила у вівторок Барбара Третяк з управління фонду «Хода Трьох Королів» у Варшаві.
«Традиція різдвяних вертепів не згасає, доки її підтримують корифеї; колись вертепи виготовляли лише чоловіки, сьогодні ж цим заняттям цікавиться все більше жінок», – розповідає РАР Анна Шалапак, краківська художниця і єдиний вертепознавець у Польщі.
