Польща та Україна
«Усі вони – запеклі вороги радянської влади». Минуло 80 років після рішення про Катинський злочин

80 років тому в Кремлі прийняли рішення про фізичну ліквідацію польських офіцерів, які перебували в радянському полоні (так зване Катинське рішення). В результаті наказу СРСР у 1940 р. убив майже 22 тис. польських офіцерів, поліціянтів, прикордонників, працівників тюремної служби, лісників і резервістів польської армії.

«Усі вони – запеклі вороги радянської влади, повні ненависті до радянського устрою» – це уривок із записки начальника НКВС Лаврентія Берії, що стосується 22 тис. полонених польських громадян.

Усі найважливіші представники влади СРСР, включаючи Йосипа Сталіна, одноголосно підтримали пропозицію фізичної ліквідації поляків, яку подав Берія.

«Не було жодних заперечень. 5 березня 1940 р. було прийнято рішення, в результаті якого вбили польських офіцерів», – сказав історик Шимон Нєдзєля.

У СРСР розуміли, що представники польської еліти завжди будуть противниками комуністичної системи, тому Йосип Сталін і члени ЦК винесли їм смертний вирок.

«Безумовно, вбивство цього соціального прошарку – це удар по цілому народу, і набагато легше впровадити будь-яку тоталітарну ідеологію в народі, де такого прошарку немає. Кремль це розумів», – сказав історик.

Навесні 1940 р. службовці СРСР пострілами в потилицю вбили польських полонених, які потрапили в полон після 17 вересня 1939 р. Тоді загинули не лише офіцери, а й представники польської інтелігенції та політики.

«14 тис. – це полонені з Козельська, Старобільська та Осташкова, а приблизно 8 тис. – це політичні та громадські діячі з так званих українського та білоруського списків, які перебували в радянських в’язницях ще з жовтня 1939 р.», – сказав доктор Шимон Нєдзєля (український та білоруський катинські списки – списки польських громадян, розстріляних на території УРСР та БРСР на підставі рішення Політбюро ЦК ВКП(б) від 5 березня 1940 р., – МІ.). ​

Масові поховання вбитих поляків виявили німці після наступу на СРСР у 1941 р. У СРСР усе заперечували, звинувачуючи в цьому самих гітлерівців.

У Катині, Старобільську, Осташкові, Биківні та Куропатах у 1940 р. розстріляли майже 22 тис. поляків.

Голова Інституту національної пам’яті Польщі Ярослав Шарек розповів, що джерелом прийнятого 80 років тому Катинського рішення є пакт Молотова-Ріббентропа, який передував радянсько-німецькому нападу на Другу Річ Посполиту.

Як він пояснив, радянсько-німецькі домовленості виключали існування незалежності Польщі. В результаті тисячі представників польської еліти потрапили в радянський полон, і протягом кількох наступних місяців їх закликали до співпраці.

«У документі, який глава НКВС Лаврентій Берія направив до Політбюро ЦК ВКП(б), прямо написано, що польські військовополонені не подають надій на те, що змінять ідею незалежної Польщі на радянську ресоціалізацію, й далі думають про те, що, коли вийдуть на свободу, розпочнуть боротьбу, у зв’язку з чим їх потрібно розстріляти», – сказав голова ІНП.

Джерело: TVP Info

Схожі публікації
Президент України підкреслив, що вшанування пам’яті жертв є важливим нагадуванням про небезпеку безкарності злочинів тоталітарних режимів.
Відомий американський історик Тімоті Снайдер заявив, що майбутнє Польщі тісно пов’язане з майбутнім України.
На Підкарпатті розпочався триденний Польсько-український конгрес істориків, який зібрав близько сотні науковців і представників влади обох країн для обговорення складних сторінок спільного минулого.
Центр Мєрошевського запрошує студентів, аспірантів, молодих науковців, аналітиків, журналістів, активістів та працівників громадських організацій із Польщі, країн ЄС та Східної Європи взяти участь у міжнародній літній школі «Пам’ять і право», присвяченій перетину історії, права та політики.
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Інститут національної пам’яті Польщі переконує, що Роза Люксембург не заслуговує на вшанування в польському публічному просторі.
Археологи з фундації Relicta виявили поблизу селища Загроди в Західнопоморському воєводстві сліди середньовічного міста Штольценберг.