Короткий огляд польсько-української тематики на сторінках поляків у Facebook і що говорить про Україну електронне видання onet.pl.

«Томаш Сікора, за освітою ‒ філософ, а за покликанням ‒ музикант і композитор, розпочав свою співпрацю з українськими митцями ще 2006 р. Під час Революції Гідності та згодом, після нападу Росії в 2014 р., підтримував своїх українських друзів та поширював у Польщі правдиву інформацію про те, що відбувається за її східним кордоном», ‒ так писала Юлія Марчинська про автора, за чиєю сторінкою на Facebook варто стежити, якщо вас цікавить польсько-українська тематика. Він справді багато робить для польсько-українського взаєморозуміння, для підтримки України, але має достатньо відповідальності, щоб писати про це в соцмережах.

Томаш Сікора, як завжди, дякує доброчинцям, які й у цей час великої втоми від війни не втомлюються допомагати українцям, і подає реквізити, за якими можна долучитися до допомоги, згадує про гурт «Карбідо», учасником якого він є, оплакує загиблих у Запоріжжі та згадує про Юрка Стецика ‒ українського захисника, який загинув два роки тому.

Один із його дописів ‒ про те, чи можливо взагалі адекватно відповісти Росії в її гібридній війні та виграти. Томаш наводить приклад реакції Фінляндії на чергову російську диверсію в Балтійському морі.

Чергову, бо російські атаки на критичну інфраструктуру, зокрема пошкодження електрокабелів, стають мало не буденністю країн Балтики. На Різдво 220-метровий танкер Eagle S, який ходить під прапором Островів Кука, який перевозив бензин із Санкт-Петербурга до Єгипту, протягнув десятки кілометрів по балтійському дну якір, доки не пошкодив електрокабель між Фінляндією та Естонією та ще кілька інших.

Поки колективний Захід уже щонайменше десятиліття боїться хоч якось реагувати на відкриту й цинічну агресію Росії, Фінляндія затримала танкер тіньового флоту. Операція стала можливою завдяки комплексному підходу Фінляндії до безпеки, у якому ключові суспільні функції спільно виконують влада, бізнес, неурядові організації та громадяни.

* * *

Автор цифрового контенту і великий приятель України Павел Ушинський вирушив у волонтерську поїздку та зібрав, як він пише, «неймовірний матеріал про неймовірних людей і країну, яка три роки веде важку боротьбу! Також заради безпеки Польщі. Я вважаю, що мій дебютний досвід може зробити війну зрозумілішою для деяких людей, менш анонімною, більш особистою та спонукає багатьох долучитися до допомоги цим людям».

Він працює над проєктом про Україну JA, UKRAINA і згадує про одного з героїв цього проєкту.

А тим часом можна на сторінці Павла Ушинського з оглядом YouTube-каналів Матеуша Ляховського, Марціна Стшижевського та матеріалів Радослава Вишневського ознайомитися про збройну війну та інформаційну війну.

* * *

А тим часом Клаудія Косьцінська з СЕО Kaukaz.net реалізує проєкт, який стосується війни в Україні. «Дорогий Вроцлаве, ‒ пише вона. ‒ Ми шукаємо людей, які приймали біженців з України, а також самих біженців, яких прийняли в місті. Якщо ви один із цих людей, ми щиро запрошуємо вас взяти участь у нашому проєкті.

Розмова є добровільною та анонімною. Кожне інтервʼю допоможе нам краще зрозуміти це унікальне явище та розробити ефективні методи допомоги та інтеграції біженців».

* * *

Посольство України в Польщі майже щодня розміщує дописи на польсько-українську тематику, а два дні тому подало коментар МЗС щодо ситуації з релігійною свободою на тимчасово окупованих територіях України, а також інформацію про те, що друга хвиля добровольців підписала контракт з Українським легіоном, який формують у Польщі.

На сторінці Посольства знайдемо дуже позитивну реакцію міністра закордонних справ України Андрія Сибіги у відповідь на заяву Дональда Туска про перші рішення щодо ексгумації жертв Волинської трагедії: «Ми поважаємо один одного і разом захищаємося від російського імперіалізму. Кожне вирішене двостороннє питання ‒ це удар по Москві. Чудовий результат робочої групи, яку координували міністри культури Микола Точицький і Ганна Врублевська. Сподіваємося на подальшу імплементацію домовленостей на основі взаємоповаги та взаємності».

А перед цим був коментар МЗС щодо «маніпулятивних заяв голови Інституту національної пам’яті Республіки Польща Кароля Навроцького», у яких питання членства України в ЄС і НАТО узалежнюються від вирішення питань спільної історії. Йдеться про ексгумацію жертв Волинської трагедії. До слова, Кароль Навроцький є одним із кандидатів на пост президента Польщі.

Так співпало, що вчора, 16 січня, про Кароля Навроцького написав електронний портал onet.pl. Це стосується внутрішніх справ Польщі й місцевих неонацистів. Приголомшливий і пізнавальний матеріал. Знаєте, в нас Щекавиця, а у поляків ‒ Ясна Гура. Але яка ж разюча різниця.

В окремій рубриці «Війна в Україні» портал пише про підступні хитрощі Путіна на Балтиці, завдяки яким він дурить Захід, про заяви ватажка ДНР, що росіяни захопили українські родовища літію, про змагання між представниками влади в Росії та підготовку «Газпрому» до масових звільнень.

Обидві новини, на жаль, не затьмарять новини про те, що Покровськ перебуває на межі падіння. «Покровськ є ключовим центром постачання українських фронтових військ. Війська Путіна перекрили дорогу, яка є важливою матеріально-технічною артерією, що з'єднує Дніпропетровську область з містом. Взяття Покровська стане кошмаром для України. Це відкриє ворота для росіян, що дозволить їм розпочати новий наступ у цій частині країни», ‒ пише портал.

Інформація про майбутню зустріч Трампа з Путіним чи про 300 вбитих і більше як 2700 поранених корейців теж не применшують тривоги від цієї новини. Але щоб закінчити трохи оптимістичніше, ось вам іще інформація з onet.pl: «Три танкери із загальним тоннажем понад 2 млн барелів російської нафти застрягли на шляху до Китаю. Китайці відмовляються приймати вантаж через санкції, нещодавно введені адміністрацією Джо Байдена».