Польща
Польські вареники потраплять на земну орбіту

Вареники стануть частиною космічного меню польської місії на Міжнародній космічній станції за участю астронавта Славоша Узнанського-Вісьнєвського.

Процес виробництва вареників тривав кілька місяців і вимагав адаптації традиційної рецептури до умов у космосі. Про деталі проєкту говорили під час пресконференції в місті Кельце, де розробили рецептуру «космічних вареників».

Як підкреслив Славош Узнанський-Вісьнєвський, приготування вареників для космічної місії ‒ це складна проблема інженерії харчування, яка вимагає врахування численних строгих норм і технологічних вимог.

«Продукти, які потрапляють на орбіту, ретельно перевіряються NASA, Європейським космічним агентством та різними партнерами», ‒ пояснив астронавт, який зараз навчається в Європейському центрі астронавтів у Кельні, з учасниками зустрічі він контактував дистанційно.

Згідно з анонсами Міністерства розвитку РП, на межі травня і червня разом з трьома іншими астронавтами він полетить на орбіту в рамках місії Axiom-4. Польська технологічно-наукова місія носитиме назву IGNIS.

«Коли я дізнався, що маю можливість взяти щось польське в космос, вареники стали очевидним вибором. Це страва, яку всі у світі асоціюють з Польщею, і смак якої може викликати спогади про дім», ‒ підкреслив астронавт.

Основною проблемою був процес ліофілізації, тобто висушування при низьких температурах, що включає заморозку продукту, зниження тиску й видалення льоду після сублімації. Ліофілізація є ключовим методом консервування їжі для космічних місій. Вона полягає в заморожуванні продукту, а потім у видаленні води в процесі сублімації, що відбувається в умовах зниженого тиску. Завдяки цьому маса продукту значно зменшується, що є важливим під час транспортування на орбіту. Одночасно ліофілізація дозволяє зберегти поживні та смакові якості їжі.

У випадку вареників традиційний рецепт тіста став бар’єром для випаровування льоду з фаршу, що призводило до «вибухів» вареників. Необхідно було розробити тоншу структуру, що дозволяла б сублімацію льоду, зберігаючи еластичність, що запобігатиме розриву тіста.

Для полегшення сублімації застосували метод проколювання вареників. Мікроскопічні проколи дозволяють випаровувати лід з начинки без порушення структури тіста.

«Саме завдяки цим проколам вареники стануть стравою, що відправиться на МКС», ‒ сказала Лаура Годек із компанії Lyofood, яка розробила рецептуру «космічних вареників». Зважаючи на мікрогравітацію на МКС, спосіб споживання вареників також довелося адаптувати до умов космосу.

Вареники ‒ не єдина польська страва, яка потрапить у космос. Серед страв, які полетять на МКС, також будуть томатний суп з макаронами, лечо з гречкою та яблучний пиріг на десерт. Усі вони були створені у співпраці з відомим кухарем і ресторатором Матеушем Гесслером, який розробив рецепти, що відповідають вимогам ліофілізаційної технології.

Розробка рецептури вареників для космічної місії буде позначена і в міському просторі. Президентка міста Кельце Агата Войда оголосила конкурс на проєкт муралу, який має відображати історію вареників у космосі. Мурал з’явиться на стіні поштамту, а переможець конкурсу отримає 10 тис. злотих.

джерело:
Схожі публікації
Залізничний перевізник PKP Intercity наближається до запуску першого гібридного потяга Impuls 3. Новий потяг щойно вирушив на ключові випробування.
Найімовірніше, вже цього року на вулиці польських міст виїдуть автономні таксі. Rzeczpospolita повідомляє, що компанії галузі готують перші тести.
Понад 42 % поляків використовують штучний інтелект під час роботи, але лише 17 % мають у цьому процесі підтримку роботодавця.
Польський план щодо створення армії безпілотників підтримуватиметься українським досвідом і технічними ноу-хау.
Європейська комісія анонсує додаток для перевірки віку, щоб захистити дітей від неприйнятного контенту в інтернеті.
Друге місце в рейтингу найкращих ковбас посіла польська копчена ковбаса. Перше місце дісталося м’ясному делікатесу з Португалії, а третє – іспанській ковбасі чисторра.
Обладнання, виведене на орбіту, незабаром приєднається до першого польського військового супутника, який перебуває в космосі з листопада 2025 р.
Національний залізничний перевізник PKP, а також суб’єкти, що представляють залізничну галузь, науку і бізнес, зобов’язалися працювати над безпілотним потягом, пристосованим до пасажирського руху.
Звіт Польського економічного інституту показує, що в групі професій, яким загрожує автоматизації, працюють 3,7 млн осіб. Це показує масштаб викликів, перед якими стоїть ринок праці.