Польща та Україна
Львівські художниці – в Національному музеї у Кракові

Львів, побачений з перспективи мисткинь, що жили в міжвоєнний період минулого століття, – про це нова виставка Національного музею у Кракові.

Мистецтво львів’янок та вони самі розповідають про місто, де переплітаються польсько-єврейсько-українські історії, пропонуючи інший погляд на творчість модернізму та будуючи нову пам’ять про це особливе місто.

«Такої виставки ще не було, – розповів директор Національного музею у Кракові Анджей Щерський. ‒ Роботи львів’янок експонуватимуть у музеї до 1 березня наступного року».

«Львів’янки» – це виставка, що презентує роботи сімнадцяти мисткинь зі Львова, які творили переважно в міжвоєнний період ХХ ст., чиє життя та творчість переплелися з долями міста. У їхній творчості поряд з особистими переживаннями знайшли відгук війна, Голокост, масові переселення та розпад державних кордонів.

«Це дійсно перша така виставка про Львів у нашому музеї, яка показує обличчя цього міста, заснованого на співіснуванні польської, української та єврейської культур. У цьому неймовірному конгломераті впливів, натхнень і захоплень виставка представляє Львів як важливе місто модернізму з перспективи конкретних жіночих наративів. Тут є і дуже відомі імена українських художниць, і зовсім нам невідомі», – прокоментував Анджей Щерський.

Ідея експозиції, як пояснив Анджей Щерський, народилася в 2022 р. як виставка, побудована навколо колажу Маргіт Сєльської «Ми не хочемо війни», створеного майже 100 років тому, що говорить про те, наскільки велику цінність має мир і співпраця.

«Маргіт Сєльська була єврейською художницею, яка у своїй роботі використала християнські релігійні символи, водночас будучи частиною українського Львова. Цей надзвичайний синтез – типовий для цього міста, – наголосив Анджей Щерський. – На цій виставці ми побачимо й інші особистості, які, як правило, не з’являються на сторінках польської історії мистецтва».

Другим унікальним експонатом виставки стала скульптура Луни Дрекслер «Мулатка», відома також під назвою «Йоланта», створена в 1910 р. Це бюст афроамериканської дівчинки, усиновленої Феліксом Сєльським.

Анджей Щерський наголосив, що виставка народилася через бажання експонувати антивоєнне мистецтво, але протягом наступних років ідея була доповнена сюжетами про формування спільної пам’яті про Львів – важливе для поляків і українців місто.

Показ робіт львівських мисткинь доповнюють архівні матеріали та відео сучасної львівської художниці Ольги Марусин, що відсилає до сучасної війни в Україні.

джерело:
Схожі публікації
Понад половина учасників опитування не змогли висловити думку щодо того, хто має стати президентом Кракова після Александра Мішальського.
У Міністерстві культури та національної спадщини Польщі підписали меморандум про співпрацю з Львівським історичним музеєм.
Досі такий запис в актах цивільного стану був неможливим через труднощі з номерами PESEL, які визначають стать.
За відкликання Александра Мішальського з посади президента Кракова проголосувала 171 581 особа. Це означає, що політик у результаті референдуму втрачає свою посаду.
Чи дійсно незабаром вулицями Варшави прогулюватимуться динозаври, а неандертальці почнуть влаштовувати полювання? Польська академія наук щойно запустила проєкт Музею природничої історії у Варшаві.
Прем’єр-міністр Угорщини розпочав поїздку Польщею з приватного візиту до Кракова. Політик відвідав Вавель і зустрівся з митрополитом Кракова, кардиналом Гжегожем Рисем.
Учора, 18 травня, на аукціоні Christie’s в Нью-Йорку картину американського художника Джексона Поллока продали за рекордно високу ціну – 181,2 млн доларів.
Ніч музеїв у Кракові щороку відбувалася з п’ятниці на суботу, тобто на одну ніч раніше, ніж в інших містах, де її організовували із суботи на неділю.
8 травня в Львівській політехніці відбулася особлива зустріч із польським астронавтом Славошем Узнанським-Вишневським.