17 серпня 1920 р. у Задвір’ї, за 33 км від Львова, польська молодь зіткнулася із більш численними силами більшовиків у героїчній битві. Оборона Задвір’я увійшла до історії під назвою Польські Термофіли.
Під час польсько-більшовицької війни, 17 серпня 1920 р., батальйон молодих польських добровольців у складі 330 осіб під командуванням капітана Болеслава Зайончковського, що належав до угрупування ротмістра Романа Абрагама, відступав під тиском Семена Будьоного і наткнувся під Задвір’ям на більшовицький відділ 6-ї дивізії кавалерії.
Поляки здобули після важких битв укріплений пагорб і одними лише багнетами сміливо змусили батарею ворожої артилерії припинити обстріл і відступити за село. Попри обстріли артилерією та із механічної зброї, смертельна битва тривала одинадцять годин. Впродовж цього часу захисники відбилися від шести кінних нападів. Батальйон піддався лише після прибуття нових сил більшовицької кавалерії і після вичерпання амуніції. Із великими втратами, без боєприпасів, воїни боролися до кінця самими багнетами.
У нерівній боротьбі загинули 318 польських солдатів. Більшість тих, хто здався, були зарізані на місці. Останній акт цієї військової драми відбувся біля будки залізничного переїзду, де більшовики убили останніх 30 польських добровольців. Командувач, капітан Зайончковський, вчинив самовбивство із рештою офіцерів.
Тіла п’яти загиблих офіцерів, які вдалося ідентифікувати, поховали на цвинтарі орлят у Львові. Решта героїв спочили на солдатському цвинтарі біля насипаного на їхню честь кургану із пам’ятною дошкою: «Орлятам, що полягли у день 17 серпня 1920 року в битві за єдність Кресів».
Під Задвір’ям загинув, зокрема, 19-річний Костянтин Заругевич, польський вірменин, учень 7 класу, захисник Львова 1918 р. Кавалер ордену «Virtuti Militari» та Хреста хоробрих. У 1925 р. його мати Ядвіга Заругевич попросили серед виявлених на побоїщі тіл знайти одне, яке перевезли до Могили невідомого солдата у Варшаві.
Затятий опір добровольців під Задвір’ям дав можливість іншим польським підрозділам відступити та зайняти оборонні позиції під Львовом. Невелика залізнична станція Задвір’я стала символом героїчної боротьби львівської молоді. У міжвоєнний період її називали Польськими Термофілами.
Джерело: Dzieje
