Польща
«Конгрес 590» – зустріч польського бізнесу й політики. Планують прийняти «Конституцію бізнесу»

У Ясьонці біля Жешува сьогодні розпочався «Конгрес 590». Дводенний захід скеровано, здебільшого, до польських підприємців і власників марок зі штрих-кодом, що розпочинається з цифр 590.

«Назва конгресу походить від префіксу до штрих-коду, яким позначають товари польських виробників і товари, що поширюють польські дистриб’ютори. Гасло «Конгресу 590» – «Звільнімо польський потенціал». Влада бажає працювати в напрямку скасування бар’єрів для підприємців, щоб вирвати Польщу з пасток розвитку», – підкреслив Лукаш Оправський, голова Фонду імені Славомира Скшипка.

До Ясьонки, крім найважливіших представників влади, приїдуть також представники найбільших польських і закордонних фірм, зокрема «PKO BP», «PZU», «PGNiG», «Asseco», «CD Projekt», «Google», «Inglot», «Intel», «Orange», «Pratt & Whitney». Одним із гостей заходу буде вокаліст гурту «Iron Maiden» та власник фірми, що займається обслуговуванням пасажирських літаків, Брюс Діккінсон.

У п’ятницю віце-прем’єр Матеуш Моравецький має презентувати «Конституцію бізнесу», тобто пакет рішень, які спрощують роботу фірм. Моравецький сказав, що «Конституція бізнесу» повинна (…) зменшити адміністративні перешкоди, прискорити прийняття рішень щодо будівництва, екології, щоб польські підприємці могли справді більше інвестувати».

Загалом конгрес складатиметься з кількох тематичних блоків, у рамках яких відбуватимуться пленерні дискусії. Серед тем, що піднімуть на конгресі, – перешкоди розвитку підприємливості в Польщі, вихід фірм із Польщі на закордонні ринки. Один із блоків присвятять співпраці польського бізнесу в країні та еміграції, а також тому, яким чином залучати капітал, технології та продукти діаспори до Польщі.

На спрощення для бізнесу чекають підприємці, адже, як зауважує Маріуш Павляк, сьогодні бізнес досі переборює багато бар’єрів розвитку підприємливості в країні.

«Те, що найбільше турбує малий бізнес, – це регуляційна сфера. Підприємці не бояться розміру податків або самих податків, а бояться того, як ці податки інтерпретують, чи вони постійні, чи може бути щось, із чим вони раптом зіткнуться та будуть змушені закрити свій бізнес», – підкреслює Маріуш Павляк.

Головний організатор конгресу – Фонд імені Славомира Скшипка, колишнього голови Національного банку Польщі, який загинув у Смоленську. Партнер – Підкарпатське воєводство.

Джерело: wPolityce

Схожі публікації
Вступ Польщі до Європейського Союзу у 2004 р. часто подають як історію успіху: зростання економіки, нові дороги, відкриті ринки.
Навколо присутності громадян України в Польщі виникло багато міфів. Найпопулярніший із них стверджує, що вони «живуть за рахунок соціальних виплат» і обтяжують польську економіку.
Ще десятиліття тому західний капітал вирішував, що робити в Польщі. Сьогодні ситуація виглядає зовсім інакше.
Лише 16 % поляків оцінюють добробут Польщі достатньо високо, щоб вона опинилася серед найбагатших країн світу, а 11 % респондентів досі вважають, що живуть в бідній країні.
Протягом перших дев’яти місяців цього року до Центрального реєстру економічної діяльності від іноземців надійшло 32,9 тис. заявок на відкриття одноосібної підприємницької діяльності.
Попри задовільну економічну ситуацію, прискорення зростання ВВП і досі сильний ринок праці, показник добробуту знову знизився.
Прем’єр-міністр РП Дональд Туск заявив, що Польща стає 20-ю економікою світу. Однак Анджей Кубісяк із Польського економічного інституту вважає, що реальність може бути складнішою. 
Польські компанії мають не лише реагувати на ризики, але й навчатися та прогнозувати.
Заяви представників польського бізнесу свідчать про те, що дерегуляція є однією зі сфер, яка може й повинна об’єднувати політиків попри всі розбіжності в їхніх поглядах.