Польща та Україна
На Львівщині відкриють спільний меморіал євреям, українцям, полякам і ромам

У місті Самбір Львівської області хочуть відкрити меморіальний парк «Пам'ятай», перший спільний пам’ятник жертвам нацизму, комунізму та новітнім героям. Ідею створити такий меморіал уже десять років розвиває ініціатор проекту, громадянин Канади Марк Фрайман. Про це пише gazeta.ua з посиланням на «Львівський прес-клуб».

У роки Другої світової війни на старому єврейському цвинтарі в Самборі нацисти масово розстрілювали мирне населення. Батькам Фраймана вдалося вижити, згодом вони емігрували.

«Це старовинне єврейське кладовище. І більшість тих, кого тут убили під час війни, були євреями. У квітні 1943 р. 1200 єврейських чоловіків, жінок і дітей зігнали на цей цвинтар і розстріляли. Всіх їх поховали у величезній братній могилі. Декого закопали ще живим. У 1944 р. тут було розстріляно 17 українських борців із нацизмом. Також там знайшли свій останній спочинок у липні 1945 р. єврейські жінки та діти, які ховалися на цьому кладовищі. Їх знайшли і вбили разом з українцями, які переховували ці єврейські родини. Крім того, там поховані поляки і роми, яких знищили нацисти», – розповів Марк Фрайман.

У 2008 р. канадець приїхав на цвинтар і був вражений занедбаним станом могил. Він створив благодійний фонд і вирішив зайнятися спорудженням меморіалу. Його перша зустріч із місцевою владою Самбора була невдалою. Чиновники не захотіли його слухати. Перемовини з місцевою громадою тривали десять років. Теперішній міський голова Самбора зацікавлений у створенні пам’ятного місця.

«Проект підтримали також патріархи українських церков. Із самого початку його підтримував і Любомир Гузар. Він писав листи, в яких висловлював думку про необхідність цього меморіалу. На жаль, його не дуже слухали», – повідомив священик УГКЦ із Канади, отець Петро Галадза.

Окрім бюрократичної тяганини, учасники проекту зіткнулися з іншими перешкодами. На єврейському цвинтарі були поховані загиблі інших національностей. Тому місцеві активісти встановили на цвинтарі три хрести в пам’ять про розстріляних вояків ОУН.

Перед архітекторами й авторами проекту Міріам Гусевич та Пітером Майлсом постало завдання поєднати у своїй пропозиції те, що ніколи не було поєднуване, – за єврейськими канонами на єврейському кладовищі не може бути символів інших релігій.

Архітектори кажуть, що їхнім проектом передбачене збереження всіх пам’ятників і пам’ятних знаків, які вже там встановлені. Марк Фрайман сподівається, що роботи розпочнуться ще цього року.

Нагадаємо, в Канаді планують відкрити Монумент пам’яті жертв комунізму з ініціативи польської, української та в’єтнамської діаспор.

Джерело: Polskie radio dla zagranicy

Схожі публікації
Відомий американський історик Тімоті Снайдер заявив, що майбутнє Польщі тісно пов’язане з майбутнім України.
На Підкарпатті розпочався триденний Польсько-український конгрес істориків, який зібрав близько сотні науковців і представників влади обох країн для обговорення складних сторінок спільного минулого.
Центр Мєрошевського запрошує студентів, аспірантів, молодих науковців, аналітиків, журналістів, активістів та працівників громадських організацій із Польщі, країн ЄС та Східної Європи взяти участь у міжнародній літній школі «Пам’ять і право», присвяченій перетину історії, права та політики.
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Археологи з фундації Relicta виявили поблизу селища Загроди в Західнопоморському воєводстві сліди середньовічного міста Штольценберг.
15 лютого 1951 р. було підписано угоду про обмін ділянками територій між Польщею та СРСР. Радянська сторона отримала родючі та багаті на поклади кам’яного вугілля території, поляки натомість отримали мальовничий, але бідний район у Бещадах із майже вичерпаними покладами нафти.
Інститут воєнних втрат, який проводить дослідження збитків, завданих Польщі внаслідок агресії СРСР у вересні 1939 р., представив перші результати своєї роботи.