Доля бобра у середньовіччі була невеселою. За традиціями, що корінням сягають античних часів, мисливці доводили тварину до ситуації, порівняно з якою дилеми грецьких трагедій – це дрібні негаразди. Ось, що розповідають про бобрів бестіарії.
«Бобер – це тварина з лагідним характером, яєчка якої є чудовими ліками. Коли мисливець полює на бобра (щоб здобути його яєчка), виснажений втечею бобер відгризає свої натуралії та кидає їх в обличчя мисливцю. Втішена здобиччю людина припиняє полювання, а гризун тікає (живий, хоча й із великою втратою). Коли ж такий самоскалічений бобер знову зустрічає мисливця, він демонструє йому місце під хвостом, завдяки чому переконує, що немає більше потреби на нього полювати».
Цю неймовірну рису бобра описували не лише середньовічні бестіарії, але й Езоп, Пліній Старший та Ісидор Сивільський, які за вченими греками, очевидно, пов’язують походження латинського слова castor (бобер) від castrare (каструвати). Самокастрування бобра згадує й польський учений Стефан Фаміліж у роботі «Про зілля та його силу» (1534 р.): «Бобер – це тварина, схожа на собаку, яка має гладку шкіру, дуже розкішну, яка чим чорніша, тим дорожча. Зуби в нього дуже гострі, завдяки яким він перегризає крона дерев і майстерно будує собі дім. Передні ноги має як у пса, а задні схожі на гусячі, дуже товстий хвіст, подібний як у риби. Ця тварина, коли її наздоганяє мисливець, відриває собі яйця й кидає їх мисливцю. Після цього, якщо на бобра нападе інший мисливець, він стає на задні ноги навпроти нього, показуючи йому, що не має яєць, задля яких на нього найчастіше полюють, адже його яйця, висушені у тіні, для різних ліків годяться».
Ботанік Марцін Сєнник у своїх «Ліках перевірених» (1564 р.) підтримує легенду про лікувальні властивості бобрових яєчок, але оминає самокастрацію: «…на ці ж яйця найбільше зважають ті, що на бобра полюють». До самокастрації бобра повертається у середині XVIII ст. Бенедикт Хмельовський у «Нових Афінах». Якщо історія про виняткові властивості яєчок бобра має певні підстави (кастореум, тобто виділення із залоз, розташованих біля хвоста бобра, досі застосовується в медицині та косметології), то легендарну самокастрацію дуже складно пояснити. Бестіарії приплітали ще й релігійну інтерпретацію: так, як бобер відгризає свої яєчка, людина повинна лишати тягар гріхів. Ця мораль супроводжувалася драматичними мініатюрами зі сценою полювання та нещасним бобром, який змушений завдавати собі кривди.
Джерело: Newsweek
