Польща
Залізничні вокзали на польському Помор’ї містять сучасні бібліотеки

Сучасні залізничні вокзали – це не тільки транспортні вузли. Це теж торгові, розважальні, культурні центри. Два вокзали у Поморському воєводстві – в Румі та Сопоті – мають сучасні бібліотеки.

Інтер’єр станції «Культура», громадської бібліотеки на залізничному вокзалі у Румі, було визнано цього року найкраще запроектованим у світі. Станція перемогла у міжнародному конкурсі «Library Interior Design Awards» у категорії об’єктів із відкритим простором.

Раніше проект помітили в Польщі, де він отримав друге місце в плебісциті «Брила року 2014».

Громадська бібліотека імені Флоріана Цейнови займає 80 % площі відновленого вокзалу. На 1500 кв. м розташовані, зокрема, зали для дітей і дорослих, читальний зал, художня та фотомайстерня, два конференц-зали та місце для громадських організацій. Станція «Культура» виникла у вересні 2014 р. у рамках програми «Бібліотека + Інфраструктура для бібліотек», яку координував Інститут книги у 2011–2015 рр. Програма дала можливість побудувати, модернізувати або розбудувати 243 бібліотеки в усій країні, зокрема 18 у Поморському воєводстві. Загалом видали 150 млн злотих, бібліотека в Румі отримала 735 тис.

Трирівневий простір відкритий: кожен може прийти, посидіти, почитати книгу, газету та піти далі. Бібліотека сполучена із залом очікування, тому їй личать залізничні акценти: зір зупиняється на великому вокзальному годиннику, канапи на першому рівні утворюють «купе», а книжкові полиці нагадують залізничні колії.

Інтер’єр приміщення був запроектований Яном Сікорою, який у розмові з «Rzeczpospolita» підкреслює, що проектування у старому будинку (вокзал у Румі було побудовано наприкінці 50-х років) створює певні обмеження, але, зазвичай, саме це надихає.

«Незалежно від того, чи ці обмеження виникають із ділянки та вимог консерватора (як буває у випадку архітектури), чи із функцій (як буває у випадку внутрішнього простору), проектування повинно починатися від аналізу місця. У випадку старого будинку дуже важливо добре його прочитати та знайти зв’язки між початковою та новою функціональністю, які будуть доданою вартістю, а не ускладненням», – говорить архітектор.

«Завдяки доданим вартостям, – відзначає Кристина Ласкович, директор Громадської бібліотеки у Румі, – сьогодні це місце, про яке усі знають. А раніше це був знищений брудний вокзал».

Доказом є цифри. В останні роки кількість читачів у Головній бібліотеці (тобто власне у станції «Культура») зросла з 4 до 6,4 тис. У цей же час збільшилася також кількість читачів у трьох філіях міської бібліотеки (з 7,3 тис. до 12,1 тис.). Це означає, що відсоток жителів Румі, які користуються бібліотеками, зріс із 16 у 2013 р. до 25,5 цьогоріч.

За кілька станцій від Румі ховається ще один читацький куточок. Сопотська медіатека також організована міською громадською бібліотекою і також розташована у приміщення залізничного вокзалу, але нового. За нею стоїть той самий архітектор.

У цьому випадку проектант обіграв курортний характер міста, тому поруч із типовою зоною для тихої роботи чи місцем для зустрічей за великим столом він подумав про зону із розкиданих робочих місць у формі пляжних плетених крісел, що дає крихту приватності та можливість відділитися від оточення. Є також дерев’яне підвищення біля панорамних вікон, що нагадує сопотський пірс – це пляжна зона, де можна навіть прилягти із книгою на лежанці. Усе виконано зі світлого дерева та у бежевих відтінках.

Сопотека, тому що так назвали цю «галерею медіакультури», буде поєднанням сучасної бібліотеки із центром культури, що містить у собі все, що має зв’язок із мистецтвом у широкому значенні, ­– зі словом, музикою та образом. «З одного боку буде об’єднувати різні матеріали, а з іншого – надавати доступ до сучасних інструментів»,  – анонсує Роман Войцеховський, директор бібліотеки.

«Кожен об’єкт – це інший контекст та інші виклики. Якщо старе приміщення вимагає зосередження на наявному genius loci, то робота над новим простором часто є вільною грою форм. В обох випадках потрібно пам’ятати про те, щоб проект був не просто естетизацією простору, але ніс також певні цінності. А в новому просторі часто їх складніше помітити – сучасна технологія виконання схиляє проектанта до простіших і більш очевидних рішень», – розповідає Ян Сікора.

Тепер його майстерня, «Sikora Wnętrza», зосереджується, зокрема, на проекті відновлення вокзалу Владиславова для культурних завдань. Візуалізація обіцяє чергове світле «морське» приміщення.

Джерело: Rzeczpospolita

Схожі публікації
Підписання угоди про фінансування другого етапу Мазурського велосипедного кільця відкриває черговий важливий розділ у розвитку одного з найпопулярніших туристичних маршрутів регіону.
У Міністерстві культури та національної спадщини Польщі підписали меморандум про співпрацю з Львівським історичним музеєм.
Павел Павліковський отримав нагороду на 79-му Каннському кінофестивалі.
Розпочинається черговий набір у рамках ініціативи, завдяки якій місцеві неурядові організації з Люблінського та Підкарпатського воєводств отримають фінансову підтримку, щоб дбати про такі місця з повагою та турботою.
Ніч музеїв у Кракові щороку відбувалася з п’ятниці на суботу, тобто на одну ніч раніше, ніж в інших містах, де її організовували із суботи на неділю.
Управління міських доріг замовило підготовку візуалізації канатної дороги з центру Гдині до північних мікрорайонів міста. У бюджеті передбачено кошти на подальші роботи над проєктом.
Національна опера у Варшаві готує одну з головних прем’єр сезону – твір українського композитора Максима Коломійця, присвячений матерям, які рятують своїх дітей із російського полону.
Будівництво автостради М10, протяжністю близько 80 км, хоче профінансувати польський уряд.
Письменник та колишній президент Українського ПЕН Андрій Курков став лауреатом польсько-литовської літературної премії.