Польща
Маєток на лахмітті. Що відбувається з одягом, що потрапляє в контейнери Польського Червоного Хреста

Альтернативне паливо, килими, засоби для прибирання, товар для секонд-хендів у країні або за кордоном – таким чином використовують викинутий одяг. Власник «Wtórpol» («Втурпол») Лешек Войтечек на відходах із шаф у 2018 р. заробив 10 млн злотих. А ще він прибирає Польщу, переробляючи 70 тис. тонн вживаного одягу на рік.

Лешек Войтечек встає щодня до шостої ранку. Він повинен встигнути на ранкове сортування одягу, що звозиться із 57 тис. контейнерів, розміщених у країні. Ношені куртки, штани, блузки, а також брудні ганчірки, запаковані в старі поліетиленові пакети, перевантажуються з металевих контейнерів Польського Червоного Хреста на причепи його компанії «Wrórpol», а потім транспортуються до сортувальної фабрики, де робітники на конвеєрі ділять їх на багато категорій.

«Протягом 8-годинної зміни ми перебираємо більше 300 тонн одягу. Близько 30 % із того, що до нас потрапляє, – це звичайні відходи, але нічого не втрачається. Все переробляється», – пояснює Войтечек.

«Wtórpol» – це одна з найбільших компаній такого типу в Європі. Якщо точніше – четверта. У дещо більшому масштабі переробкою одягу займаються німецька компанія «Soex», голландська «Boer Group» і польська компанія із Кельц «Vive Textile Recycling», що належить компанії Бертуса Сервааса. «Vive» купує вживаний одяг на Заході, «Wtórpol» збирає шмаття лише з польських шаф. І непогано на цьому заробляє. У 2017 р. доходи компанії досягли 158 млн злотих, а чистий прибуток склав 9,3 млн злотих. Минулий рік приніс 200 млн злотих доходів і 10 млн злотих прибутку. Але це нелегкий бізнес.

«Щоб ми залишилися на ринку, якість поставок повинна бути стабільною. А з цим все гірше, тому що сьогодні одяг дуже дешевий. Виробники хочуть, щоб ми змінювали його якомога частіше», – сказав Войтечек.

Джерело: Forbes

Схожі публікації
Результати опитування, проведеного Центром дослідження громадської думки CBOS, вказують, що 46 % поляків вважають, що найбільшою загрозою для стабільності країни в найближчі п’ять років є політичний конфлікт і поляризація.
Навколо присутності громадян України в Польщі виникло багато міфів. Найпопулярніший із них стверджує, що вони «живуть за рахунок соціальних виплат» і обтяжують польську економіку.
Дослідження показали, що країни переходять від спонтанної, емоційної солідарності перших місяців повномасштабної війни до більш впорядкованої співпраці, де ключовими стають передбачуваність, чіткі правила та ефективні інституції.
Протягом перших дев’яти місяців цього року до Центрального реєстру економічної діяльності від іноземців надійшло 32,9 тис. заявок на відкриття одноосібної підприємницької діяльності.
Згідно з результатами опитування, 46 % поляків вважають, що ситуація в країні рухається в неправильному напрямку.
Польські компанії мають не лише реагувати на ризики, але й навчатися та прогнозувати.
Кожному третьому поляку у віці 16–26 років байдуже: жити в умовах свободи чи авторитаризму. Rzeczpospolita пише, що багато молоді навіть вважає, що авторитаризм у різних питаннях є кращим.
Поляки розділилися порівну в думках щодо незалежності нового президента від політики партії «Право і справедливість».
Заяви представників польського бізнесу свідчать про те, що дерегуляція є однією зі сфер, яка може й повинна об’єднувати політиків попри всі розбіжності в їхніх поглядах.