Хоча цей звичай сягає древньої Європи, проте у відомій сьогодні формі він з’явився в середньовіччі. У минулому закінчення карнавалу було часом, коли люди наїдалися про запас перед тривалим постом.
Масний четвер – це останній четвер перед Великим постом, який у католиків починається з Попільної середи. У старопольській традиції час перед постом називали запустом або м’ясопустом. Перед тим, як поширилися пончики, в цей час споживали м’ясні страви, звідси й назва «карнавал».
«З італійської цю назву приблизно можна перекласти як прощання із м’ясом, яке було продуктом розкоші», – пояснив кулінарний реконструктор Адріан Ордаковський. Великий піст означав теж відмову від продуктів тваринного походження, зокрема яєць і молока.
Пончики з м’ясом
На сьогодні поляки в Масний четвер споживають переважно пончики. Ця страва була знана ще у древньому Римі, і в ті часи, так само, як і в середньовіччі, їх начиняли м’ясом або смальцем. Солодкі пончики з’явилися пізніше в арабських країнах і вже звідти примандрували на столи європейців.
Перші згадки про солодкі пончики в Польщі сягають XVII ст. У старопольських рецептах їх робили із бездріжджового тіста. «Начинку робили навіть із мигдалю і солодженого коріандру», – сказав Ордаковський.
Страву, яку їдять у останні дні карнавалу, має бути святковою, тому в пончиках використовуються дорогі складники: жир, цукор, приправи.
Крім пончиків, на кінець карнавалу готували м’ясні супи, печені, паштети, а також торти. «Насправді торт не був солодким десертом. У рецептах ми знайдемо м’ясний торт, у який додавали кістковий мозок, а також телячий торт із додатками телятини», – пояснює історик.
Сама традиція бенкетування у цей день походить із Малопольщі і сягає XVI ст. Тоді в багатьох містах, крім трапези, влаштовували гучні забави, зокрема й славнозвісний «бабський цомбер» на краківському ринку.
Тепер майже половина поляків стверджує, що цього дня їстиме пончики або якісь інші солодощі. У попередні роки в Масний четвер у Польщі з’їдали близько 100 млн пончиків.
Джерело: tvp.info
