Польща і світ
Демонстрація сили в Мінську

У польських газетах читаємо, що репресіями проти громадян Білорусь погіршила свою позицію на міжнародній арені.

«Відлига у взаєминах Лукашенка з Заходом, що триває вже кільканадцять місяців, може відійти в історії», – інформує «Dziennik Gazeta Prawna» у статті «Демонстрація сили в Мінську». Білоруська міліція не дозволила опозиції мирно провести маніфестацію з нагоди 99-х роковин проголошення Білоруської Народної Республіки. Арештували щонайменше кількасот осіб. Частину випустили без офіційного підписання протоколів, інші відповідатимуть перед судом. Білоруська влада нагнітає ситуацію вже кілька тижнів. Президент Олександр Лукашенко заявляв, що не допустить повторення в Білорусі українського Майдану.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
РОЗДЯГНУЛИСЯ ПЕРЕД ВОРОТАМИ АУШВІЦУ. У МУЗЕЇ ОБУРЕНІ ТИМ, ЩО СТАЛОСЯ
ПУТІН МОЖЕ ПОВТОРИТИ КРИМСЬКИЙ СЦЕНАРІЙ У БІЛОРУСІ?
МЗС ПОЛЬЩІ ЗАНЕПОКОЄНЕ АРЕШТАМИ АКТИВІСТІВ І ЖУРНАЛІСТІВ У БІЛОРУСІ

Газета цитує політолога Олександра Класкоуського: «Переходом до репресій режим рішуче погіршив свою позицію на міжнародній арені. З одного боку тепер ще важче буде розраховувати на західну підтримку, зокрема фінансово-економічну. З другого – Москві легше буде «дотискати» Білорусь у теперішньому багатосюжетному конфлікті».

«Dziennik Gazeta Prawna» нагадує, що Росія домагається від Мінська розташування контингенту російських солдатів, поступок у галузі енергетики, продажу державних підприємств і відмови від політики нейтральності в таких справах, як ставлення до України, приналежність Криму чи взаємини із Заходом. Якщо Мінськ продовжуватиме переслідування, а білоруські тюрми знову заповнять політв’язні, реальним може бути повернення Європейського Союзу до політики санкцій. Це означало б фіаско відлиги у відносинах польського МЗС із Білоруссю.

Щоденник «Rzeczpospolita» у статті «Кінець відлиги Лукашенка» пише, що звільнення заарештованих у Білорусі вимагають Європейський Союз і США. Газета наводить слова президента Польщі Анджея Дуди: «З великим розчаруванням я сприйняв повідомлення про те, як президент Лукашенко ставиться до опозиції. Я надіявся, що він змінює свою політику. Напрямок, на жаль, є протилежним», – сказав польський очільник.

Віце-голова Комісії закордонних справ Сейму Роберт Тишкєвич заявив, що ЄС повинен задуматися над поверненням санкцій, поки що персональних, проти причетних до репресій у Білорусі представників МВС, прокуратури і судів. За його словами, про економічні санкції говорити рано. «Усе залежить від того, як розгортатиметься ситуація, чи репресії будуть посилюватися».

Саме погіршення економічного становища білоруська влада побоюється, мабуть, найбільше. Пам’ятає також болісні санкції США, якими адміністрація Буша 2006 р. охопила білоруські нафтопереробні заводи. «Якби щось таке повторилося, ВВП Білорусі впало б щонайменше на 3 %, а росіяни перехопили б найважливіший сектор білоруської економіки. Ані Захід, ані Лукашенко не хочуть цього», – каже білоруський економіст Ярослав Романчук.

Джерело: Polskie Radio dla Zagranicy

Схожі публікації
Анджей Почобут – журналіст, активіст польської меншини в Білорусі – є одним із півтори тисячі політв’язнів лукашенківського режиму. 
У Варшаві відбулася зустріч очільників польської та литовської дипломатії. Радослав Сікорський і Габріелюс Ландсбергіс висловилися за зрівняння санкцій проти Росії та Білорусі.
На початку грудня МОК вирішив, що росіяни та білоруси, які пройшли кваліфікацію на ігри в Парижі, будуть допущені до змагань як нейтральні спортсмени, без прапорів, емблем і гімнів.
У резолюції польський Сейм вказує, що імпорт сільськогосподарської продукції з Росії та Республіки Білорусь продовжує приносити величезні доходи виробникам, торговцям і бюджетам цих країн.
У білоруських тюрмах і колоніях перебувають 37 журналістів. Друге й третє місця в цьому антирейтингу посідають Росія і Туреччина.
Якщо виявиться, що про певну людину є негативна інформація, то справою займеться Департамент державної безпеки.
У Білорусі вчора, 25 лютого, завершилися об’єднані вибори до парламенту та органів місцевої влади, які тривали тиждень.
Латвія стала першою країною Європейського Союзу, яка зважилася на такий крок.
За словами редактора Анджея Пісальника, інтернет-портал glosznadniemna.pl уперше визнали «екстремістським» у січні 2022 р.