Велосипед, що продається як iPhone. Хто їздитиме на польському винаході?

Велосипед, що продається як iPhone. Хто їздитиме на польському винаході?

JIVR – таку назву носить міський велосипед, запроектований і виготовлений поляками. Чим він винятковий? Він складається, має електропідсилення та незвичайний дизайн. Чи це забезпечить міжнародний успіх? Дізнаємося вже скоро, тому що перші екземпляри вже потрапили до клієнтів, але через високу ціну товар дозволить собі не кожен.

«Фанати велосипедів, які шукають велосипед XXI ст., повинні припинити пошуки, вже є JIVR», «Це, ймовірно, один із найбільш елегантних і функціонально простих дизайнів для складного електровелосипеда, які я будь-коли бачив», «Наші тести показали, що JIVR – неймовірно хороший продукт. Він працював без проблем і задовольняв реальні потреби», – це найбільш схвальні фрагменти рецензій із технологічних ЗМІ усього світу. Звідки таке захоплення? Потрібно визнати, що творці велосипеда подбали про найдрібніші деталі, та, перш за все, зробили ставку на сучасний вигляд.

«Ми почали з маркетингового дослідження. Запитували людей у Лондоні, яким транспортом вони користуються та чи задоволені вони ним, що би вони змінили, і т. д. Так з’явилася карта думок і потреб», – пояснює Мартин Пйонтковський, автор ідеї велосипеда.

Швидко з’ясували, що дуже багато осіб хотіли би їздити велосипедом, але не роблять цього. Причин було чимало. Частина не користувалася велосипедом для проїзду на роботу, тому що відстань була настільки великою, що вони би сильно пітніли, а на роботі не було можливості прийняти душ і переодягнутися. Іншим потрібно було приходити на роботу в діловому одязі, а на велосипеді можна було забруднитися, перш за все, змащеним ланцюгом. Були також побоювання крадіжки велосипеда та відсутність можливості взяти велосипед в офіс.

Завдання JIVR – нейтралізувати усі ці проблеми. Щоб зменшити зусилля при більших відстанях, було впроваджено електропідсилення. У нього кілька режимів роботи. У базовому воно просто допомагає крутити педалі, адаптуючись до заданого темпу. Програмування дозволило повністю автоматизувати цей процес та узгодити із роботою гальм. Підсилення можна також використовувати, щоб швидко розігнатися або подолати гірку. Для цього використовується кнопка, яка дає 150 % потужності протягом 10 секунд їзди. Електропідсилення працює лише до швидкості 25 км/год – це максимальна швидкість для велосипедів у більшості країн ЄС. Батареї достатньо приблизно на 30 км руху, а її зарядка триває 3 години. Якщо немає потреби використовувати підсилення, можна його повністю відімкнути.

Проїзд містом спростить можливість скласти велосипед. Завдяки цьому значно простіше буде поміститися із ним у автобусі, метро чи трамваї, а також взяти його з собою до офісу. Велосипед складається чотирма рухами до розмірів 40x88x85 см, але колеса лишаються рухомими і можна його вільно вести. Щоправда, велосипед важить близько 16 кг, тобто більше, ніж пересічний складний велосипед без додаткового підсилення, але це найлегша модель електровелосипеда на ринку.

Відсутність ланцюга – це чергова перевага велосипеда. Його замінили механічним підсиленням, прихованим у рамі. Це виключає можливість забрудненням мастилом, крім цього, така система не вимагає ремонту та відлаштування.

Електричний складний велосипед – це замало
Коли Пйонтковський представив один із перших проектів велосипеда, який вже містив електропідсилення та можливість складання, реакція людей його здивувала. Хоча раніше вони заявляли, що охоче сіли би на такий велосипед, зацікавлення було невеликим.

«Нам потрібно було обдумати, як переконати клієнтів взяти до уваги наш проект. Ми швидко дійшли висновку, що проблемою є не функції, які має велосипед, а те, як клієнти ставляться до нього», – говорить Пйонтковський.

Так у них виникла ідея представити велосипед під «Apple Store» у Лондоні. Футболки з логотипом та візуалізація велосипеда створили відповідні асоціації, а назва iBike зробила все інше. Цього разу 9/10 тестувальників зацікавилися купівлею.

«Ми мали показати, що наш продукт – це більше, ніж велосипед. Це елемент стилю життя, який дає можливість долучитися до певного тренду. Крім того, це високоякісний продукт», – підкреслює Пйонтковський.

Крім того, зробили акцент на дизайні й додаткових функціях. Так, JIVR обладнали GPS, bluetooth, а також технологією iBeacon (можуть використовуватися, наприклад, для навігації всередині будинків), що дозволяє йому взаємодіяти із міською архітектурою. Після під’єднання велосипеда до смартфону, користувач отримує чергові додаткові можливості. Усе, щоб зацікавити не тільки велосипедистів, але й людей, які донедавна регулярно не користувалися велосипедами.

Від ідеї до виробництва
5 років минуло від першої ідеї до налагодження серійного випуску. Але все могло статися зовсім інакше. Пйонтковський після закінчення факультету міжнародної логістики у Кракові зацікавився світом інвестиційних фондів. Але після кількох років роботи вирішив, що інвестування на біржах не створює доданої вартості, тому настав час змін. Так він потрапив на навчання до факультету технологічного підприємництва в University College of London. Його дипломна робота мала на меті вирішення проблеми заторів.

Проект електричного складного велосипеда дав можливість отримати залік. Значно складніше було впровадити його у життя. Партнери, які разом із Пйонтковським заснували товариство «JAM Vehicles», відступили вже після піврічних спроб, знаходячи «роботу мрії» у великих автомобільних концернах. Перші спроби пошуку інвестора закінчилися нічим.

А капітал був дуже потрібний. Перші 5 тис. фунтів із навчального гранту вистачило на дизайн та концепцію. У наступному конкурсі вдалося отримати 15 тис. фунтів на розробку прототипу, вартість якого, надрукованого у 3D, загалом становила 50 тис. фунтів. Пйонтковський був змушений інвестувати власні кошти, призначені на оплату навчання, а сам почав підробляти, продаючи канапки в мережевому кафе. Через півтора року виявилося, що у нього є прототип, концепція і дизайн, але невідомо, що робити далі.

«Я подумав, що мені потрібен партнер, який допоможе створити імідж надійності. Як 23-річного хлопця, студента мене сприймали не дуже серйозно. На жаль, в мене було небагато знайомств. На щастя, мені вдалося домовитися про зустріч із тогочасним віце-головою «Tesla» з маркетингу і продажу у Європі, Азії та Африці. Він погодився приєднатися до наглядової ради», – розповідає Пйонтковський.

Після 6 місяців консультування менеджер «Tesla» увійшов у правління та інвестував у проект. Невдовзі вдалося залучити віце-голову «PepsiCo» із продажу, як і маркетолога, який безпосередньо відповідав за випуск нової марки «BMW» – «BMWi» – на ринок. Підтримку надали також колишні партнери: інженер механік із «Ferrari», а також дизайнер, який сьогодні працює на «Bentley». З такою командою було значно простіше отримати фінансування. Вдалося зібрати більше 1 млн доларів. Гроші пішли на чергові прототипи, працевлаштування інженерів, механіків і т. д., які мали доопрацювати велосипед. Потрібно було також налагодити серійне виробництво – вибір частково з патріотичних поглядів зупинився на Мельці, з якого походить Пйонтковський, де збудували три виробничі зали площею 500 кв. м. «Регіон Центрального промислового округу дає багато можливостей, якщо йдеться про постачальників, а JIVR складається із кількох сотень компонентів. Зокрема, 300 спеціально запроектованих», – підкреслює Пйонтковський. Важливо також, що в Мельці можна ретельно контролювати виробництво, а технології, що використовуються у JIVR, конкурентам буде не так просто скопіювати, що дає перевагу перед, наприклад, Китаєм.

Посли для просування велосипеда
Одна проблема лишилася невирішеною – як просувати JIVR серед людей, які взагалі не цікавляться велосипедами. Пйонтковський, сам їздячи велосипедом, помітив, що багато людей затримує його, щоб запитати: «Що це таке?» Після цього він вирішив сформувати мережу 200 послів у найбільших містах. Він продавав їм велосипеди за зниженою ціною (700 фунтів замість звичайних 2099), але взамін вони були зобов’язані проїжджати велосипедом щомісяця 50 км у своєму місті.

На додаток вони вирішили організувати збір коштів на «Kickstarter», щоб зацікавити ЗМІ. Для цього найняли PR-агентство, яке отримало 10 % зібраних коштів. Вдалося отримати 126 тис. фунтів від 204 осіб, які могли розраховувати на знижки під час купівлі велосипедів або найраніші терміни доставки. Що важливо, проектом зацікавилися ЗМІ, а Пйонтковський потрапив до списку «30 under 30» найбільш перспективних підприємців американського «Forbes».

Сьогодні Пйонтковський особисто вручає перші екземпляри виготовлених велосипедів, щоб перевірити враження користувачів. Досі вони позитивні – велосипедами вже користуються клієнти з Німеччини, Канади та Італії, а до кінця року плануються чергові поставки до Великобританії, Швейцарії, Бельгії та Польщі.

Охочих може відлякувати ціна. JIVR коштує 2099 євро нетто, тобто потрібно ще додати вартість ПДВ та доставки (вона безкоштовна тільки для жителів Польщі та Лондона). В результаті пересічна ціна велосипеда становить близько 2,5 тис. євро (у Польщі остаточна ціна складає 2499 євро). Це досі менше, ніж вартують схожі продукти у конкурентів, але надто багато для велосипеда. Проте висока ціна не заважає мільйонам людей купувати iPhone. Так може бути й цього разу.

Джерело: Forbes