Польща та Україна
Урочисто перепоховають учасників Вересневої кампанії

Біля Львова перепоховають солдатів, які в 1939 р. піднялися на захист міста. Більшість із них походить із Гуцульщини.

У Мостиськах на новоствореному військовому кладовищі минулого року поховали останки 111 воїнів польського війська, котрі у вересні 1939 р. загинули в битві під Яворовом. Сьогодні за участі представників польського департаменту оборони та парламентарів відбудеться урочисте перепоховання наступних 27 воїнів Вересневої кампанії.

Місце їх спочинку в околицях сіл Шкло і Новосілки відкрили польські харцери з львівського загону «Барць». Українські археологи, які провели ексгумацію, серед речей виявили польські військові формені знаки. Кістяки декількох польських солдат знайшла також в околицях Львова група німецьких науковців, які розшукували своїх військових.

При солдатах  знайшли кілька ідентифікаційних жетонів, тому вдалося прочитати їхні імена та прізвища: «Казімєж Гайтка, католик», «Ян Куждим, католик», «Юзеф Шкодляж». На основі знайдених артефактів ідентифікували двох чоловіків. Були також взяті зразки останків, щоби зробити аналіз ДНК. Може, за їх допомогою вдасться ідентифікувати інших солдат.

«Полеглі – це солдати 49-го гуцульського полку стрільців, які під час битви під Яворовом розбили штаб німецького моторизованого полку СС «Германія», – розповів депутат Міхал Дворчик, керівник Комісії у зв’язках із поляками за кордоном.

Саме пам’яті цих солдат буде присвячена сьогоднішня урочистість. В Україну приїдуть військовики з 22-го карпатського батальйону гірської піхоти з Клодська (Нижньосілезьке воєводство). Уже три роки культивують вони традиції військової частини, солдати якої носили характерні повстяні гуцульські капелюхи (подібні до головних уборів на Підгаллі, але гуцульські капелюхи мали загорнені угору кінці й були оздоблені пір’ям тетерів).

Підрозділ гуцульських стрільців був заснований у 1919 р. і дислокувався в Коломиї (біля тодішнього польсько-румунського кордону; на сьогодні це територія Західної України).

«До складу 49-го полку входили поляки та українці, які пліч-о-пліч боролися зі спільним ворогом», – розповів Дворчик.

У вересні 1939 р. полк входив до складу 11-ї карпатської піхотної дивізії, яка діяла в околицях Сяну. Штаб «Германії» гуцульський полк розбив 14 вересня під час прориву з Перемишля у напрямку Львова, у нічній операції неподалік від Судової Вишні. За участь у цій кампанії полк відзначили орденом «Virtuti Militari».

Воїни гуцульського полку роззброїли у Львові частини Червоної армії, які у вересні 1939 р. зайняли східну Річ Посполиту.

Вже декілька років пошуками місць поховання солдатів, які загинули в околицях Львова, займаються волонтери, об’єднані фундацією «Свобода і демократія». В основному, це студенти історичного та археологічного напрямків, прихильники військової справи. Вони прочісують околиці янівських лісів, де відбувалася битва, збирають свідчення очевидців.

Представники фундації підрахували, що в битві під Яворовом загинули приблизно 500 польських військових.

Джерело: rp.pl

Схожі публікації
У Міністерстві культури та національної спадщини Польщі підписали меморандум про співпрацю з Львівським історичним музеєм.
Відомий американський історик Тімоті Снайдер заявив, що майбутнє Польщі тісно пов’язане з майбутнім України.
8 травня в Львівській політехніці відбулася особлива зустріч із польським астронавтом Славошем Узнанським-Вишневським.
На Підкарпатті розпочався триденний Польсько-український конгрес істориків, який зібрав близько сотні науковців і представників влади обох країн для обговорення складних сторінок спільного минулого.
Центр Мєрошевського запрошує студентів, аспірантів, молодих науковців, аналітиків, журналістів, активістів та працівників громадських організацій із Польщі, країн ЄС та Східної Європи взяти участь у міжнародній літній школі «Пам’ять і право», присвяченій перетину історії, права та політики.
Інститут Polonika разом із польським Мінкультом оголосили нову програму підтримки України, в якій передбачено фінансування десятків культурних проєктів та посилення захисту спадщини під час війни.
Україна назвала ганебною реакцію ЮНЕСКО після російського удару по Львову. Формулювання «всі сторони повинні берегти культурні об’єкти» створює враження, що ніби існують «дві сторони», які знищують пам’ятки.
Один із дронів впав у середмісті Львова, за кілька десятків метрів від костелу та монастиря бернардинів, поруч із Соборною площею.
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.