«Спортивні канікули – безпечно і корисно» – так заохочували молодь до зимових поїздок, під час яких інспектори санепідемстанцій нишпорили в каструлях. На тих, хто залишався вдома, чекали «Телеканікули». Таким був зимовий відпочинок від школи в ПНР.

Анна Попек, журналістка каналу «TVP 1», пригадує, що в початковій школі разом із сестрами проводила зимові канікули у бабусі в Битомі, яка весь свій час присвячувала внучкам, навчаючи їх готувати страви й пекти. Щодня вони обов’язково відправлялися на ковзанку, де проводили багато часу. Журналістка згадує одні канікули, коли вони з двоюрідними сестрами особливо уважно стежили за тим, щоб вчасно вийти з катка. «На телебаченні показували фільм «Білий дельфін Ум». Ми не могли запізнитися», – зі сміхом пригадує Анна Попек.

«Телеканікули» двічі на день
«Телеканікули», тобто спеціальну серію програм для дітей, показували двічі на день – о  9 та 16 годині. Зокрема, найцікавішими були програми «Тік-так», «Літаючий голландець» і «Подорожі професора Цікавського».

Тоді ж ковзани опановувала й ведуча «Телеекспресу» Беата Хмельовська-Олех, яка в той час була фанаткою німецької ковзанярки Катаріни Вітт. «Відтак, ковзанка була одним із критеріїв, за якими я вибирала місце зимового відпочинку, і мене можна було частіше побачити на ковзанці, ніж на лижних схилах, хоча я бувала і там».

«Рукотяги» і година ходу під гору
Кільканадцятирічна Анна Попек зимові канікули найчастіше проводила в Татрах і Бескидах. Тоді вона вчилася їздити на лижах. «Перші дерев’яні «Риси» я купила на ринку», – розповідає і згадує металеві кріплення біля шнурівок, які дуже часто защібалися особливо замерзлими долонями. Перші кроки в цьому виді спорту журналістка робила на горі Борача. Перед тим, як лижники досягали вершини, де працював бугельний підйомник, який називали «рукотягом», потрібно було близько години підніматися із лижами вгору. «Такого походу вистачало для розминки», – зазначає Анна Попек.

Комбінезон на талони «G»
Взагалі їзда на лижах у той період журналістці асоціюється з холодом і чергами до підйомника. «Отож, я відразу оцінила перший виїзд на лижі до Австрії, – розповідає вона і згадує, що зібрати повний лижний комплект на той час було нелегко. – Найкращі лижі, лижний костюм і захисні окуляри можна було роздобути у спеціальних магазинах для шахтарів, де спорядження продавали на талони «G». Проте їх видавали лише працівникам шахт», – говорить пані Попек. Ніхто з її родини не працював у шахті, тому доступу до цих ексклюзивних магазинів у неї не було.

Однак знайшовся приятель, який допоміг роздобути такий талон. «Із кимось на щось помінявся й отримав талон «G», за який я купила собі перший лижний комбінезон», – пригадує журналістка, підкреслюючи привілей купівлі в шахтарських магазинах. На схилі легко було визначити, хто мав до них доступ, бо їздив на справжнісіньких «Atomic».

Зимовий відпочинок у закладах праці
На лижах їздив і сатирик Марцін Данець. Він згадує зимовий відпочинок в Устшиках Дольних, де головною розвагою були бігові лижі. І наголошує, що за позичені лижі переживали більше, ніж за власне здоров’я, бо спортивного інвентаря було мало і він був дорогий.

У 70-х марно було шукати спортивне спорядження напрокат на курортах чи підйомниках. Можна було орендувати лижі, наприклад, у великих містах, але потрібно було їх бронювати заздалегідь. Найчастіше спорядження купували або брали напрокат на роботі. Якщо воно там було. Саме в закладах праці організовували зимовий відпочинок для дорослих і виїзди для дітей.

Смертельна кара за отруєння дітей
Ішлося про те, щоб діти з великих міст могли вибратися в провінцію, а діти з менших населених пунктів могли відвідати, наприклад, музеї в містах. Під час турів був строгий розпорядок: вранішні збори, зарядка, перевірка порядку в кімнатах і лише потім розваги – заняття й конкурси.

На сніданок давали шматок плавленого сиру, хліб і тонкий шматок ковбаси. До цього подавали чай із цукром. На вечерю обов’язково була тушкована капуста або хліб із варенням. Марцін Данець переконує, що про отруєння він не чув, бо, як жартує, санепідемстанції були на висоті. А його інспектори практично нишпорили в каструлях. Він додає, що за отруєння дітей була передбачена найвища міра покарання.

Джерело: tvp.info