Польща і світ
«Rzeczpospolita» пише про «польських друзів Олександра Лукашенка

Першу скрипку серед польських захисників білоруського режиму грають люди, пов’язані з проросійською партією «Зміна».

«Слов’янський лідер, коли дивлюся на тебе, як ідеш із карабіном у руці, то серце моє наповнюється радістю», – кричав на марші підтримки білоруського президента Войцєх Ольшанський, польський актор і активний діяч Польського національного фронту.

Видання «Rzeczpospolita» проаналізувало, хто виступає з підтримкою Лукашенка і які аргументи наводить.

«Першу скрипку серед польських захисників білоруського режиму грають люди, пов’язані з партією «Зміна», – пише видання. – Проросійське угруповання п’ять років тому заснував Матеуш Піскорський, котрий прославився тим, що у 2014 р. поїхав спостерігати за референдумом в окупованому Росією Криму. У 2016 р. Піскорського, за підозрою у шпигунстві на користь Росії, затримало Агентство внутрішньої безпеки».

У другій половині серпня 2020 р., коли інформація про те, що білоруський режим катує протестувальників, облетіла увесь світ, Піскорський на своєму профілі у фейсбуці писав, що Лукашенко «має шанс стати символом спротиву проти неоліберального глобалізму у Східній Європі, слов’янським Фіделем Кастро, Уго Чавесом чи Муаммаром Каддафі» і що «в інтересах Польщі – стабільна, розвинута Білорусь, яка шанує права польської нацменшини. Ми знаємо, що такою є Білорусь Олександра Лукашенка, але ми не знаємо, чи такою була би Білорусь під керівництвом теперішньої чи якоїсь нашвидкуруч утвореної опозиції».

Ці аргументи Піскорського прозвучали 22 серпня на маніфестації підтримки для Лукашенка, що відбулася під білоруським посольством у Варшаві. Захід організував генсек «Зміни» й автор порталу «Спутнік», що є рупором російської пропаганди, Томаш Янковський. Розлогий репортаж із заходу, в якому взяли участь понад 20 осіб, було опубліковано на вже згаданому порталі.

Чергову маніфестацію підтримки для Лукашенка 30 серпня, цього разу під польським Сеймом, організував Роланд Дубовський, член організації «Братство слов’ян». Один з учасників, колишній член «Зміни» Марек Влодарчик, назвав присутність військ НАТО в Польщі окупацією. «А етнічні поляки в Польщі є громадянами другої категорії», – заявив він.

«Частина осіб, котрі виступають проти глобалізації, дивиться на Росію та Білорусь як на альтернативу, – пояснює колишній аналітик Агентства розвідки Роберт Хеда. – Вони наголошують, що білоруська економічна система не впускає іноземний капітал, а в суспільстві панує рівність. Для них Мінськ і Москва – це не диктатури».

Видання аналізує усіх героїв пролукашенківських маніфестацій. Усі вони пов’язані з радикально-націоналістськими організаціями, виступають за розірвання союзу зі США та наближення до Росії. Одна з таких організацій – патріотичний союз «Ґрюнвальд». Його заснували наприкінці 80-х рр. колишні міліціонери та військові. Члени союзу мають антисемітські погляди, пропагують союз Польщі з Росією та вихваляють переваги планової економіки.

Газета запитала антрополога з Університету в Нью-Джерсі, професора Яна Кубіка про мотиви такої однозначної підтримки для Лукашенка. «У цьому контексті варто говорити про ненависть до лібералізму і космополітизму. Цей лібералізм має різні виміри: політичний, економічний, культурний. Останній найбільше дратує крайнє праве середовище. Друга справа – це вихваляння авторитаризму й переконання, що політику можна реалізувати без поділу влади і без суспільного контролю. Лукашенко і Путін є досконалими прикладами такої політики».

Польські прихильники білоруського режиму стали відлунням російської та білоруської пропаганди і повторюють усі наративи, що з’являються в російській чи білоруській пресі. Один із таких прикладів – теза про те, що протести в Білорусі викликані зовнішнім втручанням. Про це, зокрема, говорив Лукашенко, звинувачуючи при нагоді США, Польщу, Чехію, Великобританію та Литву. Цю тезу просувають російські ЗМІ. Її теж повторюють польські учасники маніфестацій. Рафал Моссаковський, засновник ультраправого телеканалу CEPolska, навіть вказував суму, яку закордонні країни виділили на протести в Білорусі.

Інша теза – про невтручання «у внутрішні справи Білорусі» – іде з боку «Всепольської молоді», порталу Kresy.pl, Національно-радикального табору. На переконання націоналістів, Польща нічого не виграє від допомоги білорусам, так само, як не виграла від допомоги Україні.

Джерело: Українська служба Польського радіо

Схожі публікації
Кристину Цимановську відкликали з Олімпійських ігор після того, як вона розкритикувала білоруських спортивних посадовців.
Білорусь лідирує серед країн Європи за цим показником. На 100 тис. мешканців країни припадає 345 ув’язнених.
У зв’язку з ескалацією міграційної проблеми Литва посилила контроль не тільки на кордоні з Білоруссю, але й з Польщею, щоби зупинити подальше переміщення мігрантів на Захід, як інформує Служба охорони державного кордону (VSAT).
Протягом останніх днів вже затримували подібні великі групи нелегальних мігрантів, які прибувають із Білорусі.
«Польща й Естонія думають подібно в багатьох сферах і прагнуть співпрацювати, і двосторонньо, і в багатосторонніх організаціях», – сказала міністр закордонних справ Естонської Республіки Ева-Марія Лійметс.
Олександр Лукашенко погрожує Європі, що за євросоюзні санкції «заллє» ЄС іммігрантами з Близького Сходу. Литовці звернулися по допомогу до Брюсселю, як читаємо у Dziennik Gazeta Prawna.
Український президент визнав, що це він поінформував Олександра Лукашенка про операцію, яка мала на меті арешт вагнерівців, тобто російських найманців, замішаних, зокрема, у злочини в Україні.
Долі представників польських еліт, духовенства, викладачів і науковців, які після 1945 р. залишилися на Кресах, представляє нова публікація Інституту національної пам’яті «Ті, що залишилися на Сході. Словник польської інтелігенції в СРСР 1945–1991». Серед авторів біографічний статей – ув’язнений у Білорусі Анджей Почобут.
21 червня Європейський Союз наклав заборону на в’їзд та заморозив активи 86 білоруських чиновників та компаній.
Польсько-український двотижневик
останні новини