Польща і світ
Проєкт Тримор’я – сподівання та реалії

Проєкт Тримор’я – сподівання та реалії. Розмова про перспективи одного з найважливіших для Польщі проєктів із доктором Єжи Таргальським.

Президентські вибори у США у Варшаві розглядали насамперед як перспективу або її відсутність участі Вашингтона у потужних проєктах, які зміцнюють економічний та політичний суверенітет держав Центрально-Східної Європи. Польща хоче якнайбільшої активності США в Європі, бо це гарантія блокування у майбутньому таких жахливих і відомих із історії подій як пакт Молотова-Ріббентропа. Тримор’я має не дозволити реальну колонізацію держав і суспільств Центрально-Східної Європи Німеччиною та Росією. На думку польських аналітиків, у нинішній час символом зверхнього ставлення Берліна та Москви до регіону Європи між Чорним та Балтійським морями став проєкт Nord Stream 2. Щоб жахливі факти історії 20 століття знов не стали реальністю, Польща послідовно наполягає на розвитку проєкту Трьох морів.

Останній саміт у Таллінні аналізував в авторській програмі «Геополітичний тигель» доктор Єжи Таргальський:

«У Таллінні відбувся п’ятий саміт Трьох морів. Перший був у 2016 році у Дубровнику, другий у 2017 році у Варшаві, під час якого був присутній Дональд Трамп, у 2018-тому році саміт відбувся у Бухаресті, у 2019 в Любляні і тепер – у Таллінні. Усім нам відомо про перебільшені заяви, тому варто ознайомитися із конкретикою. Цього разу на саміті в Таллінні була присутня дуже сильна американська делегація: держсекретар Майк Помпео та його заступник Марк Менезес, держсекретар з питань економіки, розвитку, енергетики та навколишнього середовища Кіт Крач. Це показує, що для США важливий проєкт Тримор’я. Був звісно також представник Німеччини, адже німці відстежують, щоб не втратити контроль над територією Центральної Європи. Варто зазначити, що коментатори наголошують, що з погляду американців проєкт Тримор’я направлений насамперед проти дій Китаю у цій частині світу. При чому китайські інвестиції тепер зосереджені на Балканах і перевищують заплановані на найближчий час інвестиції Тримор’я».

Доктор Таргальский вказує на союзників Китаю у регіоні, де розташовані держави Тримор’я:

«Китай має тепер на цій території двох союзників. Перший - це звісно Угорщина, яка хоче стати для Китаю своєрідними воротами до Центральної Європи. Другим союзником Китаю є Сербія. У лютому цього року президент Сербії Александр Вучич ствердив, що не можна більше покладатися на ЄС. Він дійшов до такого висновку у зв’язку з проблемами із Covid-19 та політикою ЄС після спалаху пандемії. Відтак президент Вучич ствердив, що Сербія може покладатися тільки на Китай. Як все це завершиться – побачимо. Китай почав інвестувати у Сербії, нещодавно купив металургійний комбінат у Смердево, заборгованість якого – 300 мільйонів доларів. Відтак ми побачимо, чи буде це вигідно Китаю».

Єжи Таргальський наголошує, що на саміті Тримор’я у Талліні експерти сподівалися більшої відкритості на пропозицію залучити до проєкту Україну:

«Ми сподівалися після візиту нашого президента Анджея Дуди в Україну, що якась форма асоціації, а конкретніше – статус спостерігача для України, буде обговорена. Тим часом у всіх комюніке після 5 саміту країн Тримор’я про Україну – мовчання. Отже це питання, навіть якщо обговорювалося, до чого Польща сама себе зобов’язала, зіткнулося з опором інших учасників саміту».

На думку польського експерта, Тримор’я стане ефективним проєктом, якщо будуть капіталовкладення:

«Найважливіше питання – це інвестиції. Балачки про саміт інтеграції, співробітництва та світле майбутнє можна лишити осторонь. Що з питанням інвестицій? Отже інвестиціями Тримор’я називають вже реалізовані проекти, наприклад: Via Baltica, Via Carpatia та Rail Baltica, тобто балтійська залізниця, насправді кошти на них вже виділені, їх вже реалізують і насправді з Тримор’ям не мають, якщо говорити про фінансування, нічого спільного, бо їх будують незалежно від Тримор’я. Досі Тримор’я не мало грошей. Щоправда минулого року створили Інвестиційний фонд Тримор’я – його заснували дві держави: Польща та Румунія. І Естонія твердить, що це завдяки її зусиллям впродовж років до фонду долучилися всі держави регіону за винятком трьох – Чехії, Словаччини та Австрії. Помітно, що Австрія зробила крок назад у цьому проєкті. А яка конкретика? Тепер у згаданому Інвестиційному фонді Тримор’я – 923 мільйони доларів. Найбільша частина цих фондів - це польські гроші. Суми інших членів Інвестиційного фонду складають 20-30 мільйонів доларів. Це суми про які кажуть: ,,стільки, що кіт наплакав’’, кажуть: „хочете, то кілька доларів докинемо”. Тепер Польща заявила, що готова докласти додатково 250 мільйонів, загалом буде понад мільярд. Врешті маємо першу інформацію про цей міфічний мільярд, який виділив Конгрес США. США до кінця цього року інвестують не мільярд, а 300 мільйонів через Міжнародну фінансову корпорацію розвитку США (Development Finance Corporation). До кінця грудня мають вирішити питання. Маємо також обіцянку, що 700 мільйонів, які з цього міфічного мільярда лишилося, також інвестують, ну але коли - побачимо. Отже ситуація складається так, що на практиці Польща інвестувала мільярд доларів, США – 300 мільйонів, а всі інші держави близько 200 мільйонів. Звісно Фонд Тримор’я не може спиратися на Польщу, бо ми таких свобідних фінансових засобів не маємо, адже основним інвестором є Банк Національної Економіки (Bank Gospodarstwa Krajowego). Навіть якщо до згаданих 1,5 мільярда додати обіцяні США 700 мільйонів, то було би понад два мільярди – це буде теж смішна сума. Адже за два мільярди, навіть якщо із цього зробити, наприклад, 10 мільярдів кредитів, то все ж таки не багато можна зробити, коли говоримо про інфраструктуру транспорту, залізниці та енергетики – саме ці три напрямки вказані Міжнародним Валютним Фондом. Треба розуміти, що теорія та практика виглядають по-різному».

Польський експерт аналізує фінансові механізми інвестицій:  

«Проєктами Тримор’я затверджено 77 ініціатив. Із них 49 відсотків стосується транспорту, 33 відсотки - це енергетика і сімнадцять відсотків становлять інформаційні технології. Проте факт, що проєкт визнано проєктом Тримор’я не означає, що його фінансує Тримор’я. Насправді щойно у листопаді, а побоююся, що пізніше – у грудні – ми ознайомимося із першим проєктом, який буде фінансований із Фонду Тримор’я. Наразі ці всі проєкти фінансуються окремими державами та Європейською Унією. Їхні зв’язки з Тримор’ям теоретичні».

Доктор Таргальський називає також проєкти, які реально можна визнати позицією Тримор’я:

«Болгарія має чотири проєкти, вони не дуже важливі. Чехія має один проєкт – і він для Польщі дуже цікавий. Йдеться про з’єднання річок Дунай, Одер та Ельба. Він також у списку десяти польських проєктів, які влада затвердила. Щодо інших держав - Словаччина має чотири проєкти, Латвія та Литва мають по вісім, при чому тут зараховані Via Baltica, Rail Baltica, та термінал на скраплений газ, що вже реалізуються. У Латвії ще не відомо, де його будуватимуть. В Естонії заплановано газовий термінал у місті Палдіскі. У Словенії відсутні важливі проєкти. Важливі проекти є в Румунії та Хорватії. Угорщина має аж 15 проєктів – насамперед вони стосуються мережі залізниць та енергетики. Цікавий пілотажний американський проєкт в Угорщині, який має стосуватися використання метану, що у майбутньому має замінити природний газ. Щодо румунських проєктів, то окрім відрізка транспортного шляху Віа Карпатія, важливим є проєкт газопроводу, який має вести із узбережжя Дунаю, через Румунію, Угорщину до Австрії. Проте хочу підкреслити, що у випадку з’єднання цього газопроводу із болгарською мережею, цю мережу забезпечуватимуть російським газом. Для нас важливим є проєкт залізничного сполучення Констанца–Ґданськ. Якщо справді побудують таку залізницю, здатну транспортувати контейнери, то ми матимемо пряме сполучення Ґданська з Чорним морем. Найбільше проєктів запропонувала Хорватія – кільканадцять. Йдеться про термінал у Плоче і перш за все велику розбудова порту Рієка. Хорвати хотіли, щоб порт у Рієці розбудовували китайці, але безуспішно. Черговий проєкт – газопровід між Іонічним та Адріатичним морями, тобто труба із Словенії через Хорватію до Албанії, а далі газопровід має з’єднатися з системою газопроводів, що проходять територією Туреччини та Греції. Це дозволило б стати незалежним від російського газу. Погляньмо на дійсність. У рамках проєкту Тримор’я насправді у Хорватії на острові Крк будуть термінал із газопроводом на скраплений газ. Термінал на судні вже є, треба добудувати газопровід. Хочу підкреслити, що трубу, яка нараховує 16 км 700 метрів будують вже п’ять років і в грудні труба має бути готова. Водночас Болгарія завершує будівництво балканського газопроводу, який веде із Болгарії, через Угорщину та Сербію до Австрії. Сербський відрізок вже готовий. Ємкість цього газопроводу складає 10 мільярдів кубометрів. При чому болгари роблять ставку на російський газ, на чергову нитку Turkish Stream, який був би з’єднаний із балканським газопроводом неподалік Варни. Газ з Греції, чи з Туреччини – це радше символізм, яка дозволяє болгарам вести подвійну гру щодо американців».

Доктор Єжи Таргальський вказав на реалії та загрози для потужних інфраструктурних проєктів Тримор’я. Польща розуміє, що без продовження участі американської адміністрації у регіоні Центрально-Східної Європи ідея розвитку демократії та вільного ринку в рамках Тримор’я залишиться теоретичною.

Джерело: Українська служба Польського радіо

Схожі публікації
У Палаті представників США всі демократи і 10 республіканців проголосували за звинувачення президента Трампа в «підбурюванні до повстання».
Через Nord Stream 2 Німеччина наражає своїх союзників із НАТО, тому необхідні санкції Лондона, як переконує британський депутат Даніель Кавчинський у Палаті громад.
Адміністрація Дональда Трампа заявила, що повертає Кубу до списку країн, які спонсорують тероризм. Це може ускладнити намагання новообраного президента покращити відносини з Гаваною.
Після того, як група радикальних демонстрантів увірвалася до Конгресу, новообраний президент Джо Байден заявив, що не боїться складати присягу перед Капітолієм.
Про це повідомила адміністрація цієї соціальної мережі. Причиною було вказано «ризик подальшого підбурювання до насильства».
14 березня в Лос-Анджелесі відбудеться вручення музичної премії «Греммі», яку раніше планувалося провести 31 січня. Про це повідомили вчора організатори дійства.
Новостворена профспілка Alphabet Workers Union стала найбільшим викликом для правління компанії.
Газопровід, що поєднує Росію з Балканськими країнами, критикують Сполучені Штати Америки.
Гжегож Кучинський каже, що волів би для Росії такого ж сценарію, як після розпаду СРСР; зазначає, що така чи інша Росія буде завжди для Польщі геополітичним супротивником.