Польща та Україна
Злочини Москви на окупованих територіях. На фоні – інтриги між Меркель і Путіном

На території окупованого військами Путіна Донбасу та Криму найманці Російської Федерації вчинили воєнні злочини та злочини проти людяності.

У грудні під час візиту заступника генерального прокурора України Гюндуза Мамедова до Гааґи та зустрічі із прокурором Міжнародного кримінального суду Фату Бенсудою стало відомо, що найбільш авторитетна установа в світі, яка займається вивченням злочинів проти людяності, завершила попереднє розслідування.

Внаслідок роботи прокурорів Міжнародного трибуналу злочини, вчинені найманцями Путіна на українських територіях, можуть бути повноцінно розслідувані.

Рішення Міжнародного кримінального суду помітили польські експерти. Слідкування польських політологів за злочинами російських військ у сучасній Україні не дивує, оскільки поляки дуже добре пам’ятають історичні факти періоду Другої світової війни, коли сатрапи в російських уніформах навесні 1940 р. пострілом у потилицю розстріляли кілька тисяч громадян Республіки Польща. Згодом ці вбивства отримали в історії назву Катинський злочин. 10 квітня 2010 р. у пам’ять про жертв наказів Сталіна президент Лех Качинський полетів до Катині, але його літак розбився під Смоленськом. Апарат Путіна досі не хоче повернути уламків літака, що чинить ретельне вивчення причин катастрофи фактично неможливим, тобто Росія намагається приховати справжні причини найбільшої трагедії післявоєнної Польщі.

У час Путіна, як і в епоху Сталіна, деякі російські публіцисти намагаються перекласти вину за злочини проти людяності на інших. Рішення Міжнародного кримінального суду в справі російського вторгнення в Україну значно ускладнить завдання російським пропагандистським структурам.

Журналістка Дорота Каня на хвилях Польського радіо 24 постанову Гаазького трибуналу визнала приємною несподіванкою, оскільки Україна склала позов до цієї установи зразу після вчинення російськими військами перших злочинів. Ось як рішення Міжнародного кримінального суду в інтерв’ю для Польського радіо прокоментував політолог, доктор Єжи Таргальський.

– Скажімо, постанова несподівана, бо Гаазький трибунал прийняв її щойно, а  Україна подала позов ще у 2015 р. Підготовчі процедури стільки тривали і треба поставити запитання, чому якраз тепер, адже підготовчі провадження могли тривати й далі. Думаю, це в рамках ускладнення відносин між канцлеркою Ангелою Меркель та Володимиром Путіном. Ангела Меркель після справи Навального прийняла більш тверду позицію. На це Путін відповів злосливим запрошенням до Кремля радикально проросійського представника в радикально проросійській партії AfD (Альтернатива для Німеччини). Гадаю, це елемент гри між Ангелою Меркель та Путіним, взаємної злоби. І все.

Доктор Таргальський не сумнівається, що російські війська та їхні найманці чинили злочини на окупованих територіях України. Проте залишається запитання, чи світ відважиться це визнати.

– Який буде результат постанови – побачимо. Якщо почнуть збирати свідчення і слідство проходитиме своїм ходом, то це буде дуже великий програш Росії. Той факт, що в Криму та на Донбасі були злочини проти людяності, не викликає сумніву. Залишається питання, чи міжнародні органи матимуть відвагу їх підтвердити.

Доктор Таргальський вбачає інтриги у відносинах між канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель та Путіним, які мають вплив на рішення міжнародних установ, проте вказує також на подальшу активність Росії у будівництві Nord Stream 2 – газопроводу до Німеччини в обхід території Польщі та України.

– Якщо йдеться про Nord Stream 2, то росіяни зі свого боку прокладають останній відрізок довжиною в 75 км, користуючись міжнародним заколотом. США не можуть займатися міжнародним становищем, бо мають внутрішню кризу – дуже потужну. Москва намагається скористатися таким становищем. Те, яким буде остаточне завершення проєкту, ми ще не знаємо, бо тепер російська фірма прокладає газопровід. Досі не вміла цього робити і робили це західні фірми – краще підготовані технологічно.

Редакторка Дорота Каня добачає аберацію у відносинах між Берліном та Москвою: у грудні лідери Європейського Союзу, де Німеччина відіграє провідну роль, вирішили продовжити санкції, накладені на Росію. Міжнародний трибунал у Гаазі почне слідство у справі злочинів проти людства, а все ж таки, попри спротив США та Польщі, партнерів Німеччини в НАТО та ЄС, будівництво Nord Stream 2, яке порушує принцип європейської енергетичної солідарності, продовжується. Доктор Таргальський називає це «суворою дружбою» канцлерки Меркель та Путіна.

– Саме в цьому полягає «сувора дружба» між Меркель та Путіним. Вони особисто одне одного ненавидять і в справах дещо дрібніших, якщо можуть заподіяти одне одному шкоду, це роблять. Проте загалом надалі діє стратегія Бісмарка, тобто німецько-російської співпраці.

Доктор Таргальський вважає, що тісні взаємини Берліна та Москви триватимуть.

– Для Росії співпраця з Німеччиною абсолютно необхідна. З боку Німеччини вона бажана, і не може бути мови про її завершення. Лише в деяких сферах вона може це обмежити. Як я кажу, тепер Nord Stream 2 прокладають російські фірми, але якщо вже качатимуть ним газ, то це відбудеться в рамках угоди з німцями. Саме такою є політика Ангели Меркель, яка хоче перевиховувати Путіна. Звісно, нічого з цього не вийде, але це її стратегія – двополюсна: тут даємо копняки одне одному під столом, але загалом співпрацюємо.

Коли Гаазький трибунал почне допитувати винних у злочинах проти людяності на окупованих режимом Путіна територіях Криму та Донецька, а міжнародні ЗМІ широко це висвітлюватимуть, сумнівний останніми роками авторитет міжнародних установ, відповідальних за права людини, може повільно зростати. Продовження пасивності таких органів призведе до подальшого занепаду віри потерпілих в основні принципи міжнародного закону.

Схожі публікації
Якщо газопровід таки не вдасться збудувати, то найбільших збитків через це зазнає Росія, але постраждає також Німеччина. Про це пише Івона Трусевич у газеті Rzeczpospolita.
Попри загрозу американських санкцій, російське судно «Фортуна» відновило прокладання труб газопроводу в територіальних водах Данії.
Цього тижня дві екологічні групи подали скарги до агентства, яке видало розпорядження на продовження періоду, протягом якого теоретично можуть відбуватися будівельні роботи.
Ексміністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський переконаний у підтримці новою владою США ініціативи Трьох морів.
Нова американська адміністрація застосовуватиме всі можливі інструменти, щоб схилити інші країни до відмови від цієї інвестиції.
Нова очільниця ОБСЄ, міністр закордонних справ Швеції Енн Лінде заявила вчора у Києві, що її організація посилила моніторингову місію на півдні України для спостереження за ситуацією в анексованому Криму.
«Ми аналізуємо на цей момент всі можливості отримати вакцину. Головне – безпека поляків, ціна ніколи не грала ролі», – сказав у програмі #Jedziemy міністр Міхал Дворчик.
Швейцарська компанія є черговою фірмою, що оголосила про вихід з проєкту будівництва газопроводу.
Німецька євродепутатка від партії «Зелених» Віола фон Крамон з обуренням коментує відновлення будівництва газопроводу Nord Stream 2.