Світ
У Росії прокотилася хвиля протестів

У суботніх демонстраціях, що відбулися у 140 російських містах, взяли участь понад 110 тис. осіб. Протестувальники вимагали звільнення російського опозиціонера Олексія Навального.

Російські незалежні ЗМІ інформують, що поліція жорстоко розправлялася із протестувальниками, було затримано 3300 осіб, з них 1300 − у Москві. У Санкт-Петербурзі поліція арештувала майже 500 учасників протесту, а в інших містах − по кількадесят осіб.

Найбільше людей вийшли на вулицю у столиці Росії − там проти арешту Навального протестували 15−20 тис. осіб. Демонстранти вигукували гасло «Росія без Путіна» та вимагали негайного звільнення опозиціонера. У Москві сталися сутички з поліцією, внаслідок яких було поранено кількадесят осіб, зокрема журналістів.

Акції протесту активізували російську молодь. Портал «Відкриті медіа» повідомляє, що близько 42 % учасників суботніх протестів досі ніколи не брали участь у демонстраціях і громадських акціях.

Схожі публікації
Одночасно з 2 березня почали діяти антиросійські санкції, запроваджені Європейським Союзом.
Прем’єр-міністр Марк Рютте не хоче, щоб його країна була залежною від російського газу, тому пропонує будувати АЕС.
За словами євродепутата Яцека Саріуша-Вольського російсько-німецький газопровід завдає шкоди не тільки Європі, але й послаблює НАТО.
Неофіційно стало відомо, що санкції можуть ввести проти голови російської Національної гвардії, генерального прокурора та очільника Федеральної служби виконання покарань.
Польські сенатори ухвалили резолюцію із закликом розширити санкції проти путінського режиму через справу Навального.
91 % поляків помітили страйк телебачення, радіостанцій, інтернет-порталів та преси, що відбувся минулої середи.
У своєму щорічному звіті зовнішня розвідка Естонії наголошує, що у 2021 р. Росія намагатиметься розширити зону свого впливу, використовуючи поглиблення поділів у західних суспільствах.
Посольства країн Євросоюзу, США та Великобританії закликають режим Лукашенка звільнити затриманих за участь в акціях протесту та припинити репресії проти своїх громадян.
Частина приватних ЗМІ, які приєдналися до акції, вважають податок із реклами спробою фінансово покарати незалежні медіа за критику дій польської влади.