Якщо газопровід таки не вдасться збудувати, то найбільших збитків через це зазнає Росія, але постраждає також Німеччина. Про це пише Івона Трусевич у газеті Rzeczpospolita.
«Газпром» розпочав завершальний етап будівництва Nord Stream 2. Через американські санкції одна за другою від співпраці з «Газпромом» відмовляються західні фірми. Із річним запізненням росіяни взялися за завершення свого інвестиційного проєкту. На будівельному майданчику залишилися лише російські кораблі. Обкладена санкціями баржа «Фортуна» розпочала укладання останніх 150 км трубопроводу в данських водах. Однак чи газопровід буде запущено – досі невідомо.
Директор Російського фонду розвитку енергетики Сергій Пікін вважає, що у випадку зупинки цього проєкту «Газпром» і його європейські партнери будуть змушені погодитися втопити в Балтиці близько 5 млрд євро.
«Але значно важливішою є втрата майбутніх прибутків від довготермінових контрактів, що досягали б десятків мільярдів доларів, які російський монополіст «Газпром» міг би в майбутньому отримати, використовуючи Nord Stream 2 на повну потужність – це 55 млрд кубометрів», – додає в інтерв’ю «РИА Новости» директор московського Фонду енергетичної безпеки Костянтин Сімонов.
Експерт підкреслює, що прибутки, отримані завдяки цьому проєкту, могли б сягати 10 млрд доларів на рік, тобто вдвічі більше за кошти, вже інвестовані «Газпромом».
На прибутки розраховує й Німеччина, чиї два концерни Wintershell i Uniper співфінансують цей проєкт позиками по 950 млн євро кожен. У цьому випадку прибутки має дати дешевий російський газ, що перепродаватиметься за ринковими цінами іншим країнам. Сама Німеччина на власні потреби може використати 30–50 % потужності газопроводу. Решта йшла би на продаж, перетворюючи ФРН у найбільший газовий хаб у ЄС.