Польща та Україна
Кримські санкції працюють

Польське видання Dziennik Gazeta Prawna пише, що міжнародні вантажоперевезення в портах окупованого Криму майже зупинилися.

Рівно сім років після окупації Криму Росією та введення санкцій Москва намагається переконати, що обмеження для неї не є проблемою, але цифри свідчать про інше.

Видання пише, що найпростіший спосіб відстеження ефективності обмежень – аналіз даних про рух у дев’яти кримських портах у Євпаторії, Ялті, Керчі, порті Крим, Севастополі та Феодосії. Газета нагадує, що вже 30 квітня 2014 р. українці офіційно закрили морські прикордонні пункти спільно з пунктами митного контролю, а 16 червня була призупинена робота самих портів. Уже тоді росіяни були їхніми фактичними господарями, але офіційне закриття міжнародно визнаним власником дозволило внести до чорного списку судна, які, попри це, заходили би в окуповані кримські порти.

Фактична блокада Криму пов’язана не тільки з українськими, але й з американськими та євросоюзними санкціями. Щороку вона стає ефективнішою. Рух у місцевих портах відстежують Інститут чорноморських стратегічних досліджень у Києві та редакція Black Sea News. Газета зауважує, що їх дані не враховують суден, що були у кримських портах у момент анексії, російських суден і тих, що входили тільки для того, аби перечекати погані погодні умови. Однак дедалі частішими є ситуації, коли екіпажі суден вимикають навігаційні приймачі, що дозволяють стежити за ними.

Проте відповідно до зі зібраних даних, кількість заходів у порти постійно зменшується. Ще у 2014 р., коли тільки формувалася санкційна політика України та Заходу, було зареєстровано 85 таких випадків (до 18 березня). Наступного року їх було вже 55, а в 2020 р. число зменшилося до 11. Серед перехоплених суден переважали ті, що належали турецьким компаніям, – 44 %, 30 % суден мало євросоюзних власників, в основному з Греції та Румунії. Були теж сім суден, що належали компаніям із осередками на континентальній Україні.

У 2019–2020 рр. переважали судна, що належать власникам із держав Близького Сходу, які не долучилися до санкцій, або під тиском Москви визнали анексію Криму (Сирія). Виховний результат ще краще видно, якщо проаналізувати прапори, під якими судна заходять до портів Криму (зазвичай, вони не відповідають державам реєстрації власника судна). Італійський прапор востаннє там бачили у жовтні 2014 р., турецький – у квітні 2015 р., а грецький – у липні 2015 р. Видання додає, що все більшу роль відіграють судна із трикольоровим прапором Сирії, лідер якої за військову допомогу Кремля синхронізує з ним свою закордонну політику.

Газета звертає увагу на слова експертів, які пишуть, що «на зменшення у 2017–2019 рр. кількості суден, що порушували кримські санкції, вплинула діяльність постійного представника України при Міжнародні морській організації, що працює у складі Посольства України у Великій Британії».

Дипломати намагаються інформувати світові реєстраційні органи про випадки порушення фактичної блокади півострова. Результатом стало позбавлення 54 суден їх прапорів.

Схожі публікації
Європарламентарі від Польщі погоджуються, що санкції проти Росії за порушення нею міжнародного права потрібно посилити та розширити.
Росія визнала небажаними особами 20 працівників посольства Чехії у Москві й наказала їм покинути країну до кінця 19 квітня цього року.
Очільник президентського Бюро міжнародної політики наголошує на тому, що ескалацією напруження під українським кордоном Росія хоче викликати реакцію Заходу.
Росія видворить трьох польських дипломатів у відповідь на видалення трьох працівників посольства Росії у Варшаві. В цьому переконаний заступник голови Комісії закордонних справ Російської Федерації Володимир Джабаров. Як додав, Польща – це вірний сателіт, який піддзявкує будь-якому американському виступу.
Міністерства закордонних справ повідомило, що Польща видворила трьох працівників посольства Російської Федерації у Варшаві, яких було визнано персонами нон ґрата.
Ці санкції є відповіддю на російське втручання в американські вибори, кібератаки, порушення прав людини й окупацію Криму.
Під час відеоконференції Північноатлантичної ради глави дипломатії та міністри оборони країн НАТО обговорювали питання скупчення російських військ у прикордонних з Україною зонах.
Чеська Республіка висловила готовність стати організатором американсько-російської зустрічі на найвищому рівні.
Польща здійснює заходи задля розширення євросоюзних санкцій проти Росії за її агресію стосовно України.