Президент Анджей Дуда наголосив, що різні країни роками докладають зусиль, щоб Україна стала членом Європейського Союзу та НАТО. Майбутнє України та безпека в регіоні були одними з основних тем дискусії, організованої в понеділок у межах святкування 230-ї річниці схвалення Конституції 3 травня.
У Королівському замку у Варшаві президенти Польщі, Литви, Латвії, Естонії та України обговорили важливість прийняття цього основного закону 230 років тому, ситуацію в країнах Центральної та Східної Європи та майбутні виклики. Президент Анджей Дуда сказав, що свобода глибоко закладена в Конституції 3 травня. Він зазначив, що в наступні роки це була «мрія, яка з’являлася і поверталася з кожним національним та визвольним змаганням».
Президент Польщі Анджей Дуда наголосив, що річниця – це також можливість обговорити місце країн регіону в Європі та світі, а також виклики, що стоять перед країнами. Серед них він згадав про пандемію коронавірусу та відновлення європейської економіки.
Президент Дуда наголосив, що свобода, суверенітет і незалежність України та Білорусі мають принципове значення з погляду безпеки Центральної та Східної Європи. «Також у власних інтересах ми повинні зробити все для того, щоб ці країни могли розвиватися якомога вільніше і максимально суверенно, насолоджуючись повною незалежністю і мати можливість здійснювати всі демократичні процеси самостійно», – зазначив він.
Польський лідер акцентував, що український та білоруський народ «поділяють з нами спадщину Конституції 3 травня». Президент Польщі наголосив, що хоче «світу, заснованого на силі закону, а не на законі сили». «Це посилання є однозначним, також у контексті відносин між Україною та Росією. Врешті-решт, саме Росія, застосовуючи закон сили – проти всіх норм міжнародного права – напала на Україну, окуповує нині Крим, Луганський та Донецький регіони», – підкреслив президент Дуда.
Своєю чергою, президентка Естонії Керсті Кальюлайд, говорячи про виклики в політиці безпеки, заявила, що країни Центральної та Східної Європи мають проблеми з «непередбачуваним сусідом на сході». Вона підкреслила, що в нас за плечима важкий рік, і всі були зосереджені на пандемії коронавірусу, але – як зазначила – все ж варто звертати увагу на такі події, як ситуація у Грузії чи Україні. Вона нагадала, що країни регіону є частиною спільного ринку та належать до Ініціативи Тримор’я. Вона висловила сподівання, що співпраця в рамках Ініціативи Трьох морів принесе також Україні додаткові можливості.
Президент Латвії Егілс Левітс заявив, що річниця Конституції 3 травня нагадує п’ятьом країнам про коріння конституційної системи. Він назвав її першим глибоко демократичним та сучасним європейським основним законом. За словами Левітса, країни мають сьогодні ті самі геополітичні інтереси, що й члени західного світу. Він вважає, що після кількох років «турбулентності» вдалося встановити міцні зв’язки між Європою та США. Левітс підкреслив, що країни регіону, які перебувають у Європейському Союзі, є суверенними та демократичними країнами, заснованими на демократичних цінностях і верховенстві права, але в той же час кожна з них має свою національну ідентичність, яка – як він оцінив – є надзвичайно важливою цінністю. Президент Латвії наголосив, що Україна також є частиною конституційного ладу, ювілей якого святкують. Він наголосив, що український народ підтримує ті самі цінності, що й інші країни Євросоюзу та НАТО. Він нагадав про спільну відповідальність, висловивши солідарність не лише з українським, а й з білоруським народом, який, як наголосив, також бореться за свої права. «Ми повинні підтримувати ці цінності не лише на папері, не лише словами, а й справами», – зазначив він.
Президент України Володимир Зеленський висловив вдячність за підтримку суверенітету, особливо в час, коли Крим окупований, а на сході країни йде війна. Він наголосив, що вкотре триває боротьба за незалежність України. «Я впевнений, що сьогодні ніхто не віддасть нашого суверенітету», – сказав він.
Володимир Зеленський нагадав, що українці століттями боролися за свою країну, коли хтось намагався нав’язати їм свої права, коли вони були частиною іноземних імперій. «Ось чому довіра та вірність закону, включаючи міжнародне право, серед українців очевидна, адже раніше хтось інший писав закони для українців», – пояснив він. Володимир Зеленський наголосив, що хоче відновити довіру народу до закону, підірвану історичними подіями.
Натомість президент Литви Ґітанас Науседа, повертаючись до спільного минулого, заявив, що у XVIII ст. збройні сили Росії хотіли знищити незалежність Речі Посполитої, а російські дипломати втручалися у внутрішні справи країни. Він додав, що тоді Польща була розколена, а держава остаточно поділена. Оцінюючи значення Конституції 3 травня, президент Литви заявив, що її прийняття було інвестицією в майбутнє і дало плоди на початку ХХ ст., коли країни почали боротися за незалежність і стали суверенними в 1918 р.
За словами Ґітанаса Науседи, деякі поточні події в Україні нагадують контекст подій кінця XVIII ст., «де зовнішні сили хотіли втрутитися в наш розвиток, а також у прогрес держави». «Безперечно, сьогодні ми бачимо щось подібне в Україні, бачимо анексію Криму – ми ніколи з цим не змиримося. Але з іншого боку, ми також бачимо внутрішні процеси, які не дозволяють і стримують процеси реформ, яких так бажали батьки-засновники конституції 230 років тому», – підкреслив він. Науседа повторив, що Литва ніколи не змириться з анексією Криму.
Водночас президент Литви підкреслив, що вірить у майбутнє України, але «дії, які введуть Україну в ЄС, повинні здійснюватися внутрішньо, руками українців». Науседа сказав, що Україна повинна показати дуже чітку перспективу та план дій, що приведуть її до членства в Європейському Союзі.
Раніше президенти Польщі, Литви, Естонії, Латвії та України підписали спільну декларацію до 230-ї річниці Конституції 3 травня. Президенти наголосили, що «прийняття в 1791 р. цього важливого акта, що регулював правову систему Речі Посполитої, мало історичне значення, оскільки це був перший сучасний базовий закон, прийнятий на нашому континенті, і другий у світі».
Очільники п’яти країн наголосили, що «згадуючи історичний досвід, пишаючись досягненнями нашої сучасної співпраці в регіоні, усвідомлюючи виклики», вони дивляться в майбутнє з надією. «Ми впевнені, що процвітання нашої спільної спадщини та спільного дому, корінням яких є європейська цивілізація, вимагає, щоб Європа, як і дім, була побудована на фундаменті основних цінностей та принципів. Це, безсумнівно, свобода, суверенітет, територіальна цілісність, демократія, верховенство закону, рівність та солідарність. Об’єднана Європа повинна бути відкритою для всіх країн та народів, які поділяють ці цінності».
Президенти Польщі, Естонії, України, Латвії та Литви висловили свою солідарність з народами регіону, які вимагають дотримання їхніх прав. «Ми розуміємо і підтримуємо наполегливі прагнення всіх народів нашого регіону, з якими наші нації мають спільну історичну долю і які сьогодні хочуть користуватися перевагами свободи та демократії, як і ми, сміливо вимагаючи поважати їхні права. Ми віримо, що для нас солідарність держав, особливо в умовах нинішніх загроз нашій спільній безпеці, є одним із наріжних каменів миру, стабільності, розвитку, процвітання та стійкості. Керуючись цим переконанням, ми продовжуватимемо з відданістю діалог та співпрацю держав, які ми представляємо», – написано в декларації.
