Світ
Президенти Польщі, Литви, Латвії та Естонії виступили на захист «Меморіалу»

Лідери Польщі та країн Балтії теж засудили історичний ревізіонізм у Росії та фальсифікування Кремлем історії.

«Ми, президенти Польщі, Литви, Латвії та Естонії, висловлюємо стурбованість історичним ревізіонізмом, що відбувається в Росії, і, зокрема, можливістю закриття товариства «Меморіал»», – йдеться в заяві президентів Польщі, Литви, Латвії та Естонії щодо російського історико-просвітницького, правозахисного товариства «Меморіал».

Президенти нагадали, що «Меморіал» є однією з найстаріших незалежних організацій, що займаються захистом прав людини в Росії та документують сталінські злочини на всій території колишнього Радянського Союзу. «Ми дуже цінуємо самовідданість і рішучість працівників «Меморіалу» у вшануванні пам’яті жертв радянських злочинів, скоєних проти польського, литовського, латвійського та естонського народів, а також проти мільйонів росіян, українців і представників інших національностей», ‒ наголосили лідери держав. Президенти нагадали, що вони «сповнені вдячності за працю громадян Росії, які готові розповісти всю правду про незручну історію та порушення прав людини тоталітарними режимами».

У Москві розпочався процес ліквідації «Меморіалу». Верховний суд розглядає заяву Генпрокуратури РФ, яка звинувачує об’єднання в порушенні закону про «іноземних агентів». На думку керівництва «Меморіалу», звинувачення безпідставні та політично мотивовані.

Із розпадом СРСР «Меморіал» став повністю незалежною від влади російською неурядовою організацією, яка документує та пропагує знання про комуністичні репресії та їхніх жертв, а також історію дисидентського руху в Радянському Союзі. «Меморіал» теж захищає права людини в Росії, надає благодійну допомогу жертвам політичних репресій радянської та сьогоднішньої влади.

«Меморіал» досліджує історію репресій проти поляків у Радянському Союзі. В організації діє польська комісія, яка, зокрема, вимагає судової реабілітації жертв Катинського злочину.

Найновішим проявом співпраці поляків і росіян із «Меморіалу» є угода, підписана 16 листопада 2021 р. з Музеєм Аушвіц-Біркенау. Її мета – співпраця в галузі освіти та культури пам’яті, а також розвиток досліджень з історії, пов’язаних із долею радянських військовополонених в Аушвіці. Директор «Меморіалу» Єлєна Жемкова повідомила, що товариство та музей «займаються збереженням пам’яті про насильство держави над людьми».

Схожі публікації
Голова комітету з закордонних справ Сейму РП Павел Коваль наголосив, що контакти з МЗС мають бути основним обов’язком посла РФ у Варшаві.
Анджей Почобут – журналіст, активіст польської меншини в Білорусі – є одним із півтори тисячі політв’язнів лукашенківського режиму. 
Організатори протестів заявили, що блокування кордону вони припиняють у зв’язку з прийдешніми Великодніми святами.
Головні дипломати країн V4 погоджуються з необхідністю збереження каналів зв’язку з Росією, але не всі готові зустрітися з міністром закордонних справ РФ.
Уже в липні російські активи, заморожені країнами Євросоюзу, Україна зможе використовувати для озброєння своєї армії.
У Варшаві відбулася зустріч очільників польської та литовської дипломатії. Радослав Сікорський і Габріелюс Ландсбергіс висловилися за зрівняння санкцій проти Росії та Білорусі.
На початку грудня МОК вирішив, що росіяни та білоруси, які пройшли кваліфікацію на ігри в Парижі, будуть допущені до змагань як нейтральні спортсмени, без прапорів, емблем і гімнів.
Очільник польської дипломатії вважає, що заморожені російські активи краще витрачати на запобігання наслідкам агресії, на захист України, а не на її відновлення.
Якби вибори президента РФ проходили цілком демократично, Путін усе одно переміг би з першої спроби з величезною перевагою. Так вважає автор статті в газеті Puls Biznesu.