Польська партія «Новочесна» хоче надати сілезькій мові такого ж статусу, який має кашубська. На думку депутатів «Права і справедливості», це шкодить польській державній політиці та вигідно для Руху автономії Сілезії.
«У загальному переписі більше 800 тис. осіб вказали, що вони сілезці. Більше 500 тис. задекларували, що щодня спілкуються сілезькою мовою. Немає причин не надати спеціального статусу цій мові», – говорить депутатка від партії «Новочесна» Моніка Роса. Вона анонсує реєстрацію законопроекту про національні та етнічні меншини.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
НИЖНЯ СІЛЕЗІЯ ПРИЙМАЄ УКРАЇНСЬКИХ ВІЙСЬКОВИХ НА ЛІКУВАННЯ
ПОЛЬСЬКЕ МІСТО МАТИМЕ ПРЕДСТАВНИЦТВО У КРЕМНІЄВІЙ ДОЛИНІ
Депутатка додала, що перед поданням пропозиції змін до закону планує провести у Сілезії цикл зустрічей і дебатів щодо законопроекту. «Ми не хочемо, щоб закон з’явився несподівано», – зазначає вона. Однак його зміст вже відомий. Йдеться про те, щоб надати сілезькій мові статус регіональної. Сьогодні такий статус має лише кашубська.
У результаті в Сілезії могли б виникнути двомовні назви вулиць, а місцевою мовою можна було би спілкуватися із чиновниками. На думку Моніки Роси, винятково важливою була би можливість вивчення сілезької у школах та співфінансування розвитку культурних ініціатив, що створюються кашубською мовою. «З’явилися б інструменти для збереження сілезької ідентичності», – зазначає вона.
Вона додає, що подає проект не з політичного розрахунку. Однак їй складно буде відбитися від таких звинувачень. Це не перший подібний законопроект у Сеймі. Попередні викликали значні суперечки.
Уперше законопроект про надання сілезькій мові статусу регіональної подав у 2010 р. тогочасний депутат, теперішній євродепутат «Громадянської платформи» Марек Плюра. Він зробив це знову в наступному скликанні Сейму 2012 р. «Обидва проекти були понадпартійними, їх підписали депутати із майже усіх фракцій», – нагадує Марек Плюра.
Жоден із проектів не був ухвалений, здебільшого з огляду на негативну позицію уряду «Громадянської платформи» та Польської робітничої партії. Було відомо, що рішення ніколи не набере чинності. Відповідно до оцінки законопроекту 2010 р., яка потрапила у ЗМІ, уряд побоюється підсилення прагнення до автономії в Сілезії. «Такі дії частина громадян нашої країни могли би сприйняти як впровадження штучних поділів, провокацію та підбурювання штучного сепаратизму», – йшлося в тодішньому повідомленні Міністерства внутрішніх справ та адміністрації.
Пізніше відомство опублікувало в Інтернеті інший проект оцінки, позбавлений найкритичніших фрагментів. Тоді він зосередився на лінгвістичних чинниках. Там наводилися докази того, що сілезька є не мовою, а діалектом. Побоювалися також високих витрат на втілення закону.
Попри зміну уряду, позиція МВС відносно нового проекту була така ж. Звідки це відомо? Тому що в Сеймі вже є громадянський законопроект, що йде ще далі та стосується визнання сілезців етнічною меншиною. Пропозиція отримала негативну оцінку уряду.
Ідею «Новочесної» вже критикують деякі політики з «Права і справедливості». «Цей документ шкодить польській державній політиці, він вигідний Рухові автономії Сілезії», – говорить депутат партії Станіслав Пєнта. На його думку «Новочесна» «намагається отримати своє місце у Сілезії, тому що швидко втрачає підтримку».
Для чого подавати законопроект, якщо в нього немає шансів на ухвалення? Моніка Роса каже, що для неї важливо підтримувати дебати щодо ідентичності сілезців. На думку Марка Плюри, настав час позбутися політичних упереджень. «Якщо сілезькі діти чутимуть свою мову в школі, а дорослі зможуть нею вільно користуватися в публічному житті, вона збережеться. Якщо ні, через два покоління ми зможемо почути її лише на записах», – застерігає він.
Джерело: Rzeczpospolita
