Польща
Пальміри – символ розстріляної нацистами польської інтелігенції

Понад 2000 осіб, переважно представники польської еліти, поховані на цвинтарі в Пальмірах на околиці Кампіноської пущі під Варшавою.

Це місце, як і Катинь, є найвідомішим символом знищення польської інтелігенції, яке вчинила нацистська Німеччина.

Німці розпочали серію масових убивств мирного населення на початку грудня 1939 р. Перша страта в Пальмірах відбулася 7 грудня 1939 р., за кілька тижнів до страти у Вавері.

Найбільша масова страта, під час якої було вбито 378 осіб (багатьох видатних громадських і політичних діячів, журналістів, лікарів, юристів, священників) відбулася через півроку, 20‒21 червня 1940 р. Серед них були відомий соціалістичний діяч, редактор часопису «Робітник», багаторічний депутат польського парламенту Мечислав Недзялковський, голова Народної партії і спікер Сейму Мацей Ратай, золотий призер у бігу на 10 км на Олімпійських іграх у Лос-Анджелесі 1932 р. Януш Кусоцінський, сенаторка Галина Ярошевич, віцепрезидент Варшави Ян Похоський. Також була розстріляна донька керівника Великопольського повстання, генерала Юзефа Довбора-Мусніцького Агнешка.

Із грудня 1939 р. до липня 1941 р. німці там здійснили 21 розстріл. Загинули понад 1700 осіб. Останні розстріли відбулися в 1943 р.

Місцем страти Пальміри були обрані не випадково. До вересня 1939 р. в місцевих лісах були розташовані склади боєприпасів Війська Польського. Частина території була огороджена колючим дротом і закрита для сторонніх. Німці вирішили, що це ідеальне місце для страт.

Могили копала переважно молодь із сусіднього табору гітлерюгенда. Тіла засипали землею та піском, бо страти зазвичай відбувалися біля підніжжя дюн. Потім там висаджували дерева і маскували поховання дерном. У дні страти територія була оточена есесівцями та поліцією. Польським лісникам заборонили наближатися до місць розстрілу. Страти відбувалися і в інших місцях Кампіноської пущі, зокрема у Вульці-Венгловій, Лясках і Видмах-Лужих.

У стратах переважно брали участь есесівці та поліція служби безпеки. Відповідальним за страти був штандартенфюрер СС і очільник поліції Варшавського дистрикту Йозеф Майзінгер. У березні 1947 р. у Варшаві він був засуджений до смертної кари. Інший злочинець і його соратник Людвіг Хан був засуджений у липні 1975 р. до довічного ув'язнення. Безпосередні виконавці не були встановлені та залишалися безкарними, якщо їх не судили за інші злочини.

До процесу встановлення місць страти долучилися польські лісники. Вони позначали ці місця хрестиками, вирізаними на корі довколишніх дерев або забивали у стовбури автоматні гільзи. Після війни Червоний Хрест провів у цих місцях ексгумацію.

Останки 2115 ексгумованих жертв поховані сьогодні на  меморіальному цвинтарі, заснованому в 1948 р. Там є 577 ідентифікованих поховань, також відомі 485 імен жертв, які загинули в Пальмірах, але їхні тіла не були ідентифіковані. Інші жертви залишаються до сьогодні безіменними.

джерело:
Схожі публікації
Близько 2/3 поляків вважають, що  Німеччина повинна виплатити Польщі репарації за збитки, завдані країні під час Другої світової війни.
Південно-Африканська Республіка розглядає варіанти виконання ордеру на арешт Путіна, виданого МКС, якщо той прийме запрошення на саміт БРІКС у серпні.
Представники парламентів 31 країни Північноатлантичного альянсу одноголосно ухвалили відповідну резолюцію.
Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький у відповідь заявив, що кремлівська пропаганда протягом багатьох століть чудово вміє лише перевертати все з ніг на голову.
Декларацію про створення реєстру збитків, завданих агресією Росії проти України ухвалили понад 40 країн континенту.
Генеральний прокурор України Андрій Костін висловив глибоку вдячність польському народу за допомогу Україні, яку він надає з перших днів збройної агресії Росії проти України.
Вчора, 9 травня, відбувся саміт Коаліції зі створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України, в якому взяли участь 37 країн.
Історики польського Інституту національної пам’яті підкреслюють, що закінчення Другої світової війни в Європі не принесло Польщі свободу та суверенітет.
Сьогодні, 19 квітня, минає 80 років від початку повстання у Варшавському гетто. У зв’язку з річницею до програми включено офіційні заходи за участю президентів Польщі, Ізраїлю та Німеччини.
Польсько-український двотижневик
останні новини