НАТОскоп
Парламент Туреччини схвалив вступ Фінляндії до НАТО

Парламент Туреччини вирішив схвалити вступ Фінляндії до Північноатлантичного альянсу. Туреччина стала останньою країною, яка схвалила заявку Гельсінкі на вступ до НАТО.

Рішення привітав глава Альянсу Єнс Столтенберг, який заявив, що «це зробить усю родину НАТО сильнішою та безпечнішою».

1 березня, не чекаючи відсутніх ратифікацій двох членів НАТО – Туреччини та Угорщини, парламент Фінляндії переважною більшістю голосів ухвалив закон про ратифікацію Північноатлантичного договору.

Парламент Туреччини врешті прийняв рішення. Він був останнім серед 30 членів НАТО, який ратифікував членство Фінляндії. На початку останнього тижня березня подібний закон ухвалила Угорщина.

«Я вітаю голосування Великих національних зборів Туреччини щодо завершення процесу ратифікації Фінляндії. Це зробить усю родину НАТО ще сильнішою та безпечнішою», ‒ написав у Twitter Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.

30 березня депутати турецького парламенту схвалили закон, який дозволяє Фінляндії приєднатися до НАТО. «За» проголосували 276 депутатів.

За словами президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана, Фінляндія – на відміну від Швеції – виконала свої зобов’язання за меморандумом, підписаним торік, згідно з яким обидві країни, які прагнуть приєднатися до Альянсу, зобов’язалися вирішувати питання безпеки Туреччини.

«Я хочу подякувати кожному з вас за довіру та підтримку. Фінляндія буде сильним і компетентним союзником, відданим безпеці Альянсу, ‒ заявив після рішення турецького парламенту президент Фінляндії Саулі Нііністо. ‒ Ми очікуємо, що Швеція теж стане членом НАТО якомога швидше».

У фінському уряді наголошують, що членство в Альянсі посилить безпеку країни. «Усі країни-члени НАТО ратифікували членство Фінляндії. Членство в НАТО зміцнить безпеку Фінляндії та покращить стабільність і безпеку в регіоні Балтійського моря та Північній Європі», ‒ написав фінський уряд у своєму профілі Twitter.

Разом із Фінляндією заявку на вступ до Альянсу подала Швеція. Однак у випадку зі Стокгольмом угорський парламент вирішив відкласти рішення. Також кілька днів тому президент Туреччини заявив журналістам, що «є певні питання, які потрібно вирішити в першу чергу».

Нещодавно ми повідомляли, що прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон уперше зізнався, що передбачав, що Швеція, ймовірно, не приєднається до НАТО одночасно з Фінляндією. Тоді глава шведського уряду наголосив, що «питання не в тому, чи стане Швеція членом НАТО, а в тому, коли вона ним стане». При цьому він заявив, що остаточне рішення з цього приводу залежить виключно від позиції турецької влади.

Натомість Угорщина стверджує, що деякі шведські політики робили образливі заяви про стан демократії в Угорщині та відігравали активну роль у заморожуванні мільярдів коштів ЄС через нібито порушення верховенства права та демократії.

Уряд Туреччини звинувачує Швецію в надто поблажливому ставленні до груп, які він вважає терористичними організаціями, що загрожують безпеці. Йдеться про курдських бойовиків та осіб, пов’язаних зі спробою державного перевороту в Туреччині 2016 р.

1 червня у Швеції має набути чинності закон, який передбачає покарання за підтримку терористичної діяльності, зокрема організацій. Раніше влада Стокгольма скасувала ембарго на постачання зброї Туреччині.

джерело:
Схожі публікації
Держсекретар США вчора, 30 травня, закликав Туреччину та Угорщину відмовитися від заперечень щодо членства Швеції в НАТО.
Програма триденного безпекового форуму зосереджена на ролі Центрально-Східної Європи та її важливості для глобальної стабільності.
Німеччина хоче зробити свій внесок у захист липневого саміту НАТО у Вільнюсі за допомогою системи ППО Patriot.
У другому турі президентських виборів, який вчора, 28 травня, відбувся в Туреччині, переміг Реджеп Таїп Ердоган.
Про це вчора, 24 травня, в Брюсселі заявив Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. Водночас він повторив, що майбутнє України – в НАТО.
Польський лідер під час виступу на Лондонській конференції з безпеки заявив, що одним із пріоритетів Польщі на липневому саміті НАТО буде посилення оборонного потенціалу східного флангу.
Представники парламентів 31 країни Північноатлантичного альянсу одноголосно ухвалили відповідну резолюцію.
Наступного року винищувачі НАТО, які беруть участь у місії Baltic Air Policing у країнах Балтії, будуть злітати з території Латвії.
Генеральний секретар НАТО вважає, що 2 % ВВП на оборону – це мінімальна мета, яку треба досягти.