Польща та Україна
Музей Ханенків у Києві передав Варшаві частину своєї колекції

Це вже третя партія експонатів з українських музеїв, передана польським музейним установам після російського вторгнення в лютому 2022 р.

Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків передав Королівському замку у Варшаві 38 творів зі своєї колекції. Там їх зберігатимуть та експонуватимуть.

У зв’язку з прибуттям колекції вчора, 18 травня, у Королівському замку відбувся брифінг міністра культури і національної спадщини Польщі Пьотра Глінського та директора Королівського замку Войцеха Фальковського.

Пьотр Глінський заявив, що київський музей постійно перебуває під загрозою обстрілу.

«Йдеться про культуру та ідентичність. Путін заявив, що української ідентичності та культури не існує і тому знищує українські культурні установи. Пошкоджено 1400 українських культурних установ, третина з них повністю зруйнована», – додав він.

«Національний музей ухвалив рішення передати найбільш цінні твори голландського, італійського та іспанського мистецтва. Столицю України постійно обстрілюють, музей уже постраждав від цього, адже одна з ракет впала поруч із будівлею, вибивши в ній усі вікна», ‒ прокоментував міністр.

Варшавським музейникам знадобилося три дні, щоб розпакувати передані твори мистецтва. Вже після первинного огляду стало зрозуміло, що деякі роботи потребують реставрації. Очікується, що після реставраційних робіт твори виставлять у Польщі.

Однією з найцінніших картин є «Портрет Станіслава Августа в одязі Генріха IV» Елізабет Віже Ле Брюн. Ця картина буде показана в Польщі вперше. Серед творів фламандських та голландських художників виділяються роботи Якоба Йорданса «Амур і сплячі німфи», олійний ескіз Пітера Пауля Рубенса «Бог річки Шельди», «Кібела і богиня Антверпена», «Зимовий пейзаж» Гейсбрехта Лейтенса та «Кабінет мистецтв» Франца Франкена II.

Загалом це вже третя партія експонатів з українських музеїв, передана польським установам після російського вторгнення в лютому 2022 р.

Схожі публікації
Польща планує передати Україні військову техніку, яку її армія більше не використовуватиме або термін експлуатації якої добігає кінця.
У Києві заснували історико-географічну програмну інфраструктуру «Жертви польсько-українського конфлікту 1939‒1947 рр.»
Пошуки масового поховання поляків, загиблих у Пужниках в 1945 р., поки що не дали результатів. Дослідницькі групи вирішили продовжити роботи ще на кілька днів.
Учора на гідрологічній станції Варшава-Бульвари на Віслі зафіксували рекордно низький рівень води ‒ 98 см, свідчать дані Інституту метеорології та водного господарства Польщі.
Роботи проводитиме Меморіально-пошуковий центр «Доля» на замовлення Українського інституту національної пам’яті.
Під час фестивалю представлять українську музичну спадщина різних жанрів ‒ від сольної фортепіанної та хорової музики до кобзарської традиції й симфонічного концерту.
У Варшаві 29 серпня, у День пам’яті загиблих захисників України, відбудеться забіг «Шаную воїнів ‒ біжу за Героїв України».
Тисячі військовослужбовців візьмуть участь у суботньому військовому параді у Варшаві та морському параді в Гдині з нагоди Дня Війська Польського.
Одеський художник у своїх роботах дослідив і презентував, як переплітаються українські, польські та єврейські долі.