Польща та Україна
Rzeczpospolita: Поляки потребують біженців

У статті Rzeczpospolita йдеться про те, що після закінчення війни біженці самі будуть вирішувати, де вони захочуть жити й працювати.

«Знання польських та українських культурних реалій можна вміло використовувати для розвитку професійних компетенцій», – вважають експерти Інституту Стратегії 2050 та Центру вивчення міграцій Варшавського університету.

Rzeczpospolita нагадує, що до 24 лютого 2022 р. в Польщі проживало щонайменше 1–1,5 млн іммігрантів з України. Від початку повномасштабної російсько-української війни кордон із Польщею перетнуло кільканадцять мільйонів громадян України. Зараз у Польщі перебуває приблизно 1 млн біженців. Більшість із них повернулися в Україну, частина – виїхали на захід, зокрема до Німеччини. А отже, в Польщі перебувають понад 2 млн громадян України. Причому до 14 лютого 2022 р. серед них переважали чоловіки, а тепер вимушена міграція значно фемінізувалася.

Громадяни України, незалежно від отримання польських соціальних виплат, беруть участь у створенні польського ВВП. За даними Центру вивчення міграцій Варшавського університету, 90 % українських іммігрантів і 50–60 % біженців утримуються в країні за рахунок заробітної плати. Найбільша група українців працює на виробництві. Громадяни України охоче займаються економічною діяльністю. Навіть якщо самозайнятість спричинена тиском роботодавців, ці цифри демонструють економічну активність українських біженців. А щоб зберегти нинішню структуру ринку праці, на думку експертів, до 2050 р. Польща потребуватиме орієнтовно 200–250 тис. іммігрантів на рік.

У польському суспільстві зменшується схвальна оцінка прийому українських біженців. Згідно з даними Центру вивчення громадської думки (CBOS), в березні 2023 р. її підтримували 83 % опитаних, а в жовтні – 57 %.

«Біженці після закінчення війни будуть вирішувати, де вони захочуть жити й працювати. Вплив на це польської держави, як і української, обмежений. Та важливо, щоб тут бралися до уваги потреби обох країн, а також самих українців та українок, що буде мінімізувати, а не генерувати потенційні конфлікти», – вважають експерти з питань міжнародних відносин і вивчення міграцій Марта Ярошевич та Анджей Шептицький.

Схожі публікації
Відтепер більшість мешканців центрів колективного розміщення мають самостійно оплачувати проживання або залишити їх, тоді як безоплатне житло зберегли лише для вразливих категорій.
Однією з особливостей творчого підходу художниці Олени Габрієль є принципова відмова від назв для своїх картин.
Частина українців у Польщі змушена доводити обставини свого прибуття, хоч раніше безперешкодно користувалася статусом UKR.
Як повідомляє Rzeczpospolita, за даними Центрального осередку господарської інформації РП, у Польщі вже працює майже 27 тис. компаній з українським капіталом.
Додатковим стимулом залишаються високі ціни на оренду у великих містах.
Після кількох років дії тимчасового захисту та статусу PESEL UKR у Польщі з’явився новий інструмент ‒ карта CUKR.
Чинні з березня правила покращили статус українців, які легально працюють у Польщі, натомість хворі та старші біженці, а також ветерани стикаються із серйозними проблемами.
Хоча точна кількість іноземців на польському ринку праці невідома, доступні оцінки показують їхнє істотне значення для низки секторів економіки.
Поліцейських у країні досі бракує. Найгірша ситуація склалася у Варшаві, де вакансія припадає на кожну п’яту посаду.