Польща та Україна
У Польщі не виключили відмову продовжувати дозволи на проживання українським чоловікам призовного віку

Як сказав заступник міністра закордонних справ РП Анджей Шейна, якщо польському уряду надійде відповідний запит або прохання від української сторони, то він готовий розглянути можливість відмови продовжувати посвідки на проживання в Польщі чоловікам призовного віку, в яких раніше закінчиться відповідний дозвіл.

Як запевнив він, Варшава діятиме відповідно до європейського та польського законодавства.

«Український уряд наразі не звертався до польської сторони щодо направлення до країни молодих українців, які перебувають у Польщі», ‒ сказав в ефірі TVP Info заступник очільника МЗС Польщі Анджей Шейна. «Коли Україна звернеться до Польщі з таким проханням, ми діятимемо відповідно до польського та європейського законодавства», ‒ додав він.

16 квітня Президент України Володимир Зеленський підписав новий закон про мобілізацію. 23 квітня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив про справедливий підхід до чоловіків призовного віку, які перебувають і в країні, і за кордоном. У пості на платформі Х глава української дипломатії наголосив, що перебування за кордоном не звільняє від зобов’язань перед державою. Однак у ЗМІ почали з’являтися повідомлення про те, що українські консульства припинили видавати готові документи для чоловіків 18‒60 років.

Відповідаючи на запитання про можливість допомоги українській стороні у відправленні в Україну молодих українців, які перебувають у Польщі, Анджей Шейна наголосив, що український уряд поки не звертався до польської сторони з цього питання. «Я хотів би, щоб спочатку міністр закордонних справ або посол України звернувся, наприклад, до МЗС і польського уряду з конкретними очікуваннями», ‒ додав заступник міністра.

У цьому контексті Шейна згадав про можливості польської сторони. «Пам'ятаймо одну річ: у деяких людей, які перебувають у Польщі, закінчуються посвідки на проживання, тому ми можемо, наприклад, не надавати ці дозволи», ‒ зазначив він.

Заступника глави МЗС запитали про його думку, чи український уряд звернеться до Польщі з проханням не продовжувати посвідки на проживання для чоловіків віком 18‒60 років. «Ми точно не будемо захищати ухилянтів», ‒ відповів посадовець і запевнив, що в такому випадку переконуватиме главу МЗС Радослава Сікорського не продовжувати ці дозволи. Анджей Шейна додав, що «офіційної позиції з цього приводу немає, тому що немає звернення українського уряду до уряду Польщі».

На запитання, чи будуть відловлювати та повертати в Україну людей без дозволу на перебування в країні, він відповів, що ні. Анджей Шейна підкреслив, що все має відбуватися згідно із законом. «Поки в когось є дозвіл на перебування, ніхто нікого не ловитиме. Але можуть, наприклад, не продовжити ці дозволи, але нехай уряд України визначиться з таким запитом і пропозицією», ‒ додав заступник міністра. Він запевнив: коли Україна звернеться із відповідним проханням до Польщі, Варшава діятиме відповідно до польського та європейського законодавства.

Схожі публікації
Відтепер більшість мешканців центрів колективного розміщення мають самостійно оплачувати проживання або залишити їх, тоді як безоплатне житло зберегли лише для вразливих категорій.
Однією з особливостей творчого підходу художниці Олени Габрієль є принципова відмова від назв для своїх картин.
Частина українців у Польщі змушена доводити обставини свого прибуття, хоч раніше безперешкодно користувалася статусом UKR.
Як повідомляє Rzeczpospolita, за даними Центрального осередку господарської інформації РП, у Польщі вже працює майже 27 тис. компаній з українським капіталом.
Додатковим стимулом залишаються високі ціни на оренду у великих містах.
Після кількох років дії тимчасового захисту та статусу PESEL UKR у Польщі з’явився новий інструмент ‒ карта CUKR.
Чинні з березня правила покращили статус українців, які легально працюють у Польщі, натомість хворі та старші біженці, а також ветерани стикаються із серйозними проблемами.
Верховна контрольна палата Польщі підтвердила, що українським дітям, які прибули до Польщі після початку повномасштабної війни, забезпечили необхідні умови для навчання.
У лютому 2026 р. понад 32 тис. громадян України отримували медичну допомогу в державній системі охорони здоров’я Польщі, а в березні їхня кількість впала до менш ніж 7 тис.