Польща та Україна
Українські біженці краще освічені, ніж поляки, але не можуть цим скористатися

Нещодавно в Польщі повідомили, що біженці з України допомогли згенерувати торік 2,7 % національного ВВП. Приплив нових працівників значно змінив польський ринок праці.

Із лютого 2022 р., тобто після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Польща зазнала масового припливу українських біженців. Згідно зі звітом «Аналіз впливу біженців з України на економіку Польщі», кількість осіб з ідентифікаційний номером PESEL UKR у лютому цього року становила менш як 1 млн, але відразу після початку відкритої війни їх було понад 2 млн. Частина з них уже повернулася додому або переїхала до іншої країни. Біженці – це не лише працівники, але й підприємці, і їхня дедалі більша професійна активність на польському ринку праці добре помітна.

Звіт вказує на прогрес в інтеграції біженців на ринку праці, але водночас визначає сфери, які потребують покращення. Хоч біженці в середньому краще освічені, ніж поляки, вони втричі рідше (12 % українців проти 37 % поляків) працюють у професіях, що вимагають вищої освіти. Іноді це неминуче стається через правові перешкоди. 

«Іноді це пов’язано з мовними бар’єрами. Менше ніж 20 % біженців вільно володіють польською мовою, і водночас ми помічаємо, що вільне володіння польською мовою забезпечує на 700 злотих вищу місячну зарплату та більші податкові надходження до державної скарбниці чи сектору державних фінансів. Є проблеми з доступом до деяких професій, де, крім кваліфікації, потрібні вимоги щодо громадянства, а іноді це також потребує часу, ділових контактів, кращого ознайомлення з новими умовами», – розповів експерт компанії Deloitte Александер Лашек. 

«Через вимоги щодо визнання кваліфікації, які діють у деяких випадках, наприклад, у сфері охорони здоров’я, біженці з України не можуть влаштуватися на роботу, яка відповідає їхньому рівню освіти. Ми сподіваємося, що з часом вони зможуть покращити знання польської мови, а також отримати сертифікацію в певних професіях, щоб мати змогу використовувати свої вміння і навички, – розповів представник Високого комісара ООН у справах біженців у Польщі Кевін Аллен. – У Польщі є багато бухгалтерів, юристів і лікарів, які займаються прибиранням готельних номерів або працюють у ресторанах, тому що лише там можуть отримати роботу. Ці люди хочуть працювати і працюють, платять податки та внески на соціальне страхування, але однією з наших головних цілей є надання їм можливості використовувати свої навички, оскільки таким чином вони робитимуть ще більший внесок у польську економіку, сплачуватимуть більше податків і внесків на соціальне страхування».

Заповнення навіть половини наявних вакансій могла би принести значні макроекономічні вигоди – щонайменше 6 млрд злотих щорічно. Це й так обережні оцінки, які враховують лише прямі вигоди для працівників. Польща має можливості допомогти біженцям з України влаштуватися на роботу в професіях, де вони можуть використовувати свої кваліфікації.

джерело:
Схожі публікації
Іноземні туристи залишають у Польщі дедалі більше грошей, а українці є однією з найбільших груп іноземних туристів у країні.
За словами 55,9 % роботодавців у Польщі, їм дедалі важче керувати трудовими колективами, що працюють у віддаленому чи гібридному режимі.
Студенти в Польщі витрачають на проживання понад 4000 злотих на місяць. Про це свідчить новий звіт «Гаманець студента».
Керування дронами перестає бути лише захопленням і стає необхідною навичкою на ринку праці.
У 2023 р. майже кожна десята нова одноосібна компанія в Польщі була зареєстрована громадянином України.
Для одних це спосіб поповнити сімейний бюджет, для інших ‒ можливість залишатися активними та підтримувати соціальні зв’язки.
Організація економічного співробітництва та розвитку представила результати нового дослідження PISA. Польські учні опинилися серед лідерів ЄС.
Наприкінці березня 2026 р. в Польщі роботу виконували 1,1527 млн іноземців ‒ на 8 % більше, ніж роком раніше.
Страх розмовляти рідною мовою та труднощі в налагодженні стосунків із поляками стають дедалі поширенішим досвідом українців, які живуть у Польщі.
Польсько-український двотижневик
останні новини