Польща та Україна
Українські біженці краще освічені, ніж поляки, але не можуть цим скористатися

Нещодавно в Польщі повідомили, що біженці з України допомогли згенерувати торік 2,7 % національного ВВП. Приплив нових працівників значно змінив польський ринок праці.

Із лютого 2022 р., тобто після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Польща зазнала масового припливу українських біженців. Згідно зі звітом «Аналіз впливу біженців з України на економіку Польщі», кількість осіб з ідентифікаційний номером PESEL UKR у лютому цього року становила менш як 1 млн, але відразу після початку відкритої війни їх було понад 2 млн. Частина з них уже повернулася додому або переїхала до іншої країни. Біженці – це не лише працівники, але й підприємці, і їхня дедалі більша професійна активність на польському ринку праці добре помітна.

Звіт вказує на прогрес в інтеграції біженців на ринку праці, але водночас визначає сфери, які потребують покращення. Хоч біженці в середньому краще освічені, ніж поляки, вони втричі рідше (12 % українців проти 37 % поляків) працюють у професіях, що вимагають вищої освіти. Іноді це неминуче стається через правові перешкоди. 

«Іноді це пов’язано з мовними бар’єрами. Менше ніж 20 % біженців вільно володіють польською мовою, і водночас ми помічаємо, що вільне володіння польською мовою забезпечує на 700 злотих вищу місячну зарплату та більші податкові надходження до державної скарбниці чи сектору державних фінансів. Є проблеми з доступом до деяких професій, де, крім кваліфікації, потрібні вимоги щодо громадянства, а іноді це також потребує часу, ділових контактів, кращого ознайомлення з новими умовами», – розповів експерт компанії Deloitte Александер Лашек. 

«Через вимоги щодо визнання кваліфікації, які діють у деяких випадках, наприклад, у сфері охорони здоров’я, біженці з України не можуть влаштуватися на роботу, яка відповідає їхньому рівню освіти. Ми сподіваємося, що з часом вони зможуть покращити знання польської мови, а також отримати сертифікацію в певних професіях, щоб мати змогу використовувати свої вміння і навички, – розповів представник Високого комісара ООН у справах біженців у Польщі Кевін Аллен. – У Польщі є багато бухгалтерів, юристів і лікарів, які займаються прибиранням готельних номерів або працюють у ресторанах, тому що лише там можуть отримати роботу. Ці люди хочуть працювати і працюють, платять податки та внески на соціальне страхування, але однією з наших головних цілей є надання їм можливості використовувати свої навички, оскільки таким чином вони робитимуть ще більший внесок у польську економіку, сплачуватимуть більше податків і внесків на соціальне страхування».

Заповнення навіть половини наявних вакансій могла би принести значні макроекономічні вигоди – щонайменше 6 млрд злотих щорічно. Це й так обережні оцінки, які враховують лише прямі вигоди для працівників. Польща має можливості допомогти біженцям з України влаштуватися на роботу в професіях, де вони можуть використовувати свої кваліфікації.

джерело:
Схожі публікації
Пропозиція партії «Право і справедливість», яка передбачає видворення з Польщі українських чоловіків без легального працевлаштування, знайшла підтримку.
Зростає кількість іноземців, застрахованих в Управлінні соціального страхування Польщі.
Результати нового опитування свідчать, що кожен четвертий польський працівник стикається на роботі з токсичною поведінкою. Найчастіше проблема стосується молоді.
Польська партія «Право і справедливість» заявила, що в разі повернення до влади планує запровадити депортацію частини громадян України, які перебувають у Польщі. Йдеться, зокрема, про чоловіків призовного віку, які не мають легальної роботи.
Після здобуття такої освіти випускники не стануть ані лікарями, ані дієтологами. Водночас вони займатимуться широким спектром профілактичної роботи та підтримкою пацієнтів.
Національний центр культури Польщі проводить набір на XXV Стипендійну програму міністра культури і національної спадщини РП «Gaude Polonia» на 2027 р.
Із 1 вересня в Польщі набудуть чинності нові правила, які забороняють використання мобільних телефонів у дитячих садках і початкових школах.
Країни Європейського Союзу офіційно погодили продовження тимчасового захисту для громадян України ще на один рік ‒ до 4 березня 2028 р.
У відповідь на кризу представники галузі просять спростити процедури працевлаштування іноземців.