Лідери Франції, Німеччини, Італії, Польщі, Іспанії, Великої Британії та Данії опублікували спільну заяву щодо Гренландії.

«Безпека в Арктиці повинна бути досягнута колективно, спільно з союзниками із НАТО, включаючи Сполучені Штати, шляхом дотримання принципів Статуту ООН», ‒ йдеться в заяві.

«Безпека в Арктиці залишається ключовим пріоритетом для Європи і має вирішальне значення для міжнародної та трансатлантичної безпеки. НАТО чітко заявило, що Арктичний регіон є пріоритетом, тому європейські союзники активізують свої дії. Ми та багато інших союзників посилили свою присутність, діяльність та інвестиції, щоб гарантувати безпеку в Арктиці та стримати супротивників», ‒ заявили лідери європейських країн.

European leaders on Tuesday issued a joint statement to push back against US President Donald Trump’s renewed interest in Greenland, saying security in the Arctic must be achieved collectively. Chinese expert noted that US President’s remarks about taking over Greenland have… pic.twitter.com/uxLwQB4DEL

— Global Times (@globaltimesnews) January 6, 2026

Вони наголосили, що НАТО визнає Арктику регіоном стратегічного значення, а європейські держави посилюють там свою присутність, інвестиції та заходи стримування.

«Королівство Данія, включно з Гренландією, належить до НАТО», ‒ наголошують політики.

У заяві вони підкреслюють, що США є ключовим партнером у безпеці регіону, зокрема на підставі оборонної угоди з Данією, укладеної в 1951 р.

«Гренландія належить її мешканцям. Право ухвалювати рішення в питаннях, що стосуються Данії та Гренландії, належить виключно Данії та Гренландії», ‒ переконані лідери.

Відносини між Сполученими Штатами та Данією, традиційними союзниками в НАТО, останніми місяцями напружені через публічні заяви президента США Дональда Трампа і його оточення, які натякають, що США потребують Гренландії й розглядають можливість її захоплення, навіть силою.

Данія категорично відкидає будь-які територіальні претензії, наголошуючи, що Гренландія належить її мешканцям.

«Якщо США наполягатимуть на захопленні Гренландії та будуть готові застосовувати подальший військовий тиск, Європа не має реальних засобів, щоб цьому протистояти», ‒ зазначила представниця Норвезького інституту міжнародних відносин NUPI Маріанне Ріддервольд.

Експертка підкреслила, що дії США щодо Гренландії не обов’язково можуть бути класичним військовим вторгненням. Білий дім може скористатися політичним тиском, кампаніями впливу та впливом на суспільні настрої та виборчі процеси на самому острові, поступово посилюючи цивільний контроль над територією, де вже має свої військові бази.

У понеділок увечері міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде, коментуючи заяви Трампа про захоплення Гренландії, застеріг, що це означало би порушення самої ідеї НАТО й важко уявити подальше функціонування Альянсу.

Британський тижневик Economist написав, що, «як зазвичай у випадку Трампа, важко оцінити, наскільки серйозними є його наміри, але його інтерес до Гренландії варто сприймати серйозно», хоч «відкрита анексія» острова, на думку тижневика, малоймовірна. Адміністрація Трампа розглядає два варіанти здобуття контролю над Гренландією: перший полягає в посиленні руху за незалежність на острові та розпалюванні ворожості до Данії, а другий ‒ у пропозиції гренландській владі угоди з повним ігноруванням данського уряду.

Заяву підписали президент Франції Еммануель Макрон, канцлер ФРН Фрідріх Мерц, прем’єр-міністерка Італії Джорджія Мелоні, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес, прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер і прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен.