Ще десятиліття тому західний капітал вирішував, що робити в Польщі. Сьогодні ситуація виглядає зовсім інакше.

Польські компанії на хвилі економічного зростання та амбіцій вирушили на захід. Торік поляки придбали в Західній Європі 22 підприємства, а на прицілі – наступні. Портал Bloomberg пише, що Польща йде шляхом Південної Кореї, змінюючись із дешевого субпідрядника на гравця, що вставновлює правила гри.

Дані не залишають ілюзій: польський бізнес ніколи не був таким заможним і впевненим у собі. Торік польські компанії здійснили своєрідний рекорд: придбали за своїм західним кордоном 22 підприємства, а ще чотири угоди сьогодні перебувають у процесі розгляду. Цікаво, що дедалі частіше об’єктом поглинань стають німецькі компанії. Цю нову реальність описує Bloomberg.

Polacy na potęgę wykupują niemieckie firmy. Wykorzystujemy słabość zachodniego sąsiadahttps://t.co/bhspumrZ3z

— INN Poland (@InnPoland) February 15, 2026

Звідки такий раптовий апетит до закордонних покупок? Це проста математика. В той час, коли німецька економіка задихалася, зростаючи торік лише на 0,2 %, Польща мчала зі швидкістю у 3,6 %.

Уповільнення зростання німецької економіки створило ідеальні можливості для добре капіталізованих компаній із Польщі. Від моменту вступу до Європейського Союзу у 2004 р. дистанція, що розділяла обидві країни, різко скоротилася. Тоді німецький ВВП на душу населення був у чотири рази вищим за польський, а сьогодні він вищий уже менш ніж удвічі.

Експерти вбачають у цій тенденції щось більше, ніж лише тимчасову кон’юнктуру. Аналітики порівнюють нинішню траєкторію Польщі зі шляхом, який пройшла Південна Корея. «Польща відходить від ролі ринку, що розвивається», ‒ зауважив експерт Польського економічного інституту Домінік Копінський.

Польські компанії перестають бути лише складськими майданчиками. Вони переходять до стратегічного наступу, поглинаючи визнані західні бренди й технології.

За бізнесом ідуть гроші. Найкращим доказом цього є стратегія PKO Bank Polski. Найбільший кредитор у країні заявив, що планує подвоїти свою мережу закордонних відділень. До кінця наступного року банк хоче мати вісім установ за межами країни (нині має чотири), щоб обслуговувати польські компанії, які дедалі сміливіше виходять на глобальний ринок.

Однак цей успіх має свою ціну. Польща, що багатіє, втрачає свою колишню перевагу – статус постачальника дешевих послуг, оскільки заробітні плати в країні стрімко зросли.

Окрім того, Польща в останні роки залучила величезні іноземні інвестиції в секторі ІТ та фінансів. Парадоксально, але це означає, що поляки тепер більшою мірою зазнають ризику автоматизації через поширення штучного інтелекту, ніж інші ринки.

Попри ці загрози, одне є певним: з економікою, яку оцінюють у трильйон доларів, та амбіціями увійти до G20, Польща остаточно прощається з комплексом бідного родича.