Світ
Європарламент назвав Росію головною зовнішньою загрозою для демократії в Європі

Євродепутати закликали посилити боротьбу з дезінформацією, захист виборів та санкції проти тих, хто поширює російську пропаганду або допомагає обходити обмеження.

Відповідний звіт про Європейський щит демократії Європарламент ухвалив у вівторок, 15 вересня. За документ проголосували 420 депутатів, проти ‒ 200, ще 26 утрималися.

У звіті наголошується, що Росія використовує проти країн ЄС кібератаки, саботаж, підпали, шпигунство та глушіння сигналів. Серед інших держав, які ведуть ворожу діяльність проти Євросоюзу, згадуються Білорусь, Китай, Іран та Північна Корея.

Європарламент пропонує розширити санкції проти організацій, які поширюють дезінформацію або допомагають обходити запроваджені обмеження.

Євродепутати також хочуть посилити контроль за онлайн-платформами. Вони мають протидіяти втручанню у вибори, зокрема за допомогою ботів, а також боротися з дипфейками та маніпулятивною рекламою. Виборчу інфраструктуру пропонують визнати критичною.

Польський євродепутат Бартош Сенкевич заявив, що Євросоюз надто повільно реагує на масштаб російської загрози. За його словами, Путін не боїться чергового органу ЄС, а боїться наслідків.

Євродепутати також запропонували оголосити 24 лютого, тобто день початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Європейським днем готовності.

Схожі публікації
У Литві, поблизу польського кордону, відбувається останній важливий елемент мобілізаційних навчань.
Країни, що входять до ініціативи під назвою Об’єднані експедиційні сили (JEF), можуть опинитися під військовим захистом Великої Британії із застосуванням ядерної зброї, якою вона володіє.
Як повідомив в ефірі TVN24 речник Оперативного командування видів Збройних сил Польщі, підполковник Яцек Горишевський, поблизу прикордонного переходу в Дорогуську завдав удару російський дрон.
Росія найближчими місяцями може вдатися до обмежених воєнних дій проти однієї з країн НАТО. Про це йдеться в оцінці Служби розвідки Міністерства оборони Данії.
Польща посилила охорону шести прикордонних переходів з Україною, розгорнула додаткові позиції протиповітряної оборони та створює укриття для працівників.
Прем’єр-міністр Чехії Анджей Бабіш заявив, що Прага дотримуватиметься союзницьких зобов’язань НАТО і в разі потреби допоможе Польщі.
ISW прогнозує, що Росія може завдати удару раніше, ніж передбачалося. Вона може бути здатною здійснити обмежений напад на одну з країн НАТО раніше 2029 р.
Російські реактивні безпілотники завдали ударів безпосередньо біля польського кордону. Прем’єр-міністр Дональд Туск скликав термінову нараду та попередив про ескалацію дій путінського режиму.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський закликав удвічі посилити підтримку України після російських атак поблизу польського кордону.