Польща та Україна
Члени полку «Азов» вшанували у Варшаві жертв Волинської трагедії

Члени «Азову» поклали квіти до пам'ятника жертвам Волинської трагедії у столиці Польщі.

Українці з полку «Азов» поклали у вівторок, 11 липня, квіти до пам’ятника Волинського скверу у Варшаві у 74-ті роковини Волинської трагедії.

Раніше в цьому місці пам’ять жертв трагічних подій у 1943 р. на Волині прийшли вшанувати міністр національної оборони Антоній Мацеревич, голова Інституту національної пам’яті Ярослав Шарек, лідер керівної партії Польщі «Право і справедливість» Ярослав Качинський та виконувач обов’язків голови Управління у справах комбатантів та репресованих осіб Ян Юзеф Каспшик, а також міністри в Канцелярії президента Галіна Шиманська і Войцєх Колярський, голова Канцелярії прем’єра Беата Кемпа, сенатор Ян Жарин та інші.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
У ПОЛЬЩІ ВШАНОВУЮТЬ 74-ТІ РОКОВИНИ ВОЛИНСЬКОЇ ТРАГЕДІЇ

11 липня до пам’ятника жертвам Волинської трагедії у Волинському сквері вшанувати жертв тих трагічних подій прийшли також члени полку «Азов». Нагадаємо, що члени цього військового формування воюють проти російського агресора й окупанта на сході України.

Нагадаємо, що торік президент України Петро Порошенко поклав вінок до пам’ятника жертвам Волинської трагедії. Крім того, глава української держави запалив свічку і став на коліна.

Волинська трагедія – це масові вбивства поляків, здійснені протягом 1943–1944 рр., зокрема, Українською повстанською армією, на території колишнього Волинського воєводства, а також Львівщини, Тернопільщини та Станіславщини міжвоєнної Польщі. За підрахунками польських дослідників, під час цієї трагедії загинули від 30 до 60 тис. поляків (інші польські дослідники кажуть про приблизно 100 тис. осіб), приблизно 15 тис. українців, а також представники інших національностей.

У 2009 р. польський Сейм визнав вбивства на Волині трагедією, що мала «характер етнічної чистки» та «ознаки геноциду». У резолюції, прийнятій 12 липня 2013 р., польський Сейм вжив визначення «етнічна чистка, що мала ознаки геноциду».

Торік Сейм Польщі встановив 11 липня Національним днем пам’яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами щодо громадян Другої Речі Посполитої. Цей крок польського парламенту викликав неоднозначну реакцію та критику з українського боку.

Джерело: Polskie Radio dl Zagranicy

Схожі публікації
Цьогорічна Міжнародна мистецька виставка колажу об’єднає митців із 24 країн.
Однією з особливостей творчого підходу художниці Олени Габрієль є принципова відмова від назв для своїх картин.
За цією акцією стоїть радикальний рух «Захищаємо польський кордон». Його «патрулі» бачили, зокрема, на залізничному вокзалі Варшава-Центральна.
Від початку червня у Варшаві діє заборона на продаж алкоголю в магазинах, на автозаправних станціях і в цілодобових крамницях у нічний час.
Поліцейських у країні досі бракує. Найгірша ситуація склалася у Варшаві, де вакансія припадає на кожну п’яту посаду.
Поліцейські вважають це позитивним профілактичним рішенням.
Форум української молоді, який уперше провели у Варшаві у 2024 р., перетворюється на традицію.
Варшавський ринок житла щойно подолав чергову символічну межу. Середня пропонована ціна нового житла уперше перевищила рівень у 20 тис. злотих за квадратний метр.
Чи дійсно незабаром вулицями Варшави прогулюватимуться динозаври, а неандертальці почнуть влаштовувати полювання? Польська академія наук щойно запустила проєкт Музею природничої історії у Варшаві.