Польща
Експерти б’ють на сполох. Смог загрожує дітям та впливає на їх майбутнє здоров’я

Забруднене повітря впливає не лише на здоров’я, а й на інтелігенцію дітей та все їх життя. Щоби змінити це, потрібно змінювати звички населення – говорили експерти на конференції «Забруднення повітря та здоров’я дітей» у Польщі.

«Вугільні котли відповідають за найбільшу частку викидів забруднення у повітря в Польщі», – говорила у понеділок під час презентації проф. Фредеріка Перера із університету Колумбії. Науковці зі США та Медичної колегії Ягеллонського університету проводили у Нью-Йорку та Кракові дослідження вагітних жінок, які перебували під впливом смогу.

«В їхніх дітей була менша вага при народженні, менший обхват голови, нижчий інтелект у віці 5 років, проблеми із поведінкою у віці 6-7 років, симптоми дефіциту уваги, страху та депресії у віці 9 років, помітні в дослідженнях зміни мозку та збільшений ризик астми», – перелічувала Перера. «Ці наслідки мають значний вплив на результати навчання, майбутні заробітки та здоров’я. Зменшення використання вугілля принесло би користь не лише здоров’ю, а й економіці».

Як нагадав проф. Болеслав Самолінський із Варшавського медичного університету, особливо трагічні наслідки мав лондонський смог у грудні 1952 р., коли померло 12 тис. осіб. Після цього мешканцям міста заборонили розпалювати комини. У Польщі також головною проблемою є викиди домашніх господарств – забруднення, що спричинене часто застарілими котлами.

Попри стереотипи, у центрі Варшави повітря чистіше, ніж на окраїнах, де приватні будинки часто опалюються аби-чим. Це підтверджують дослідження якості повітря.

Вплив забрудненого повітря на здоров’я має багато наслідків. Він сприяє алергічним захворюванням, збільшенню тиску, ускладненням серцево-судинних хвороб. Якщо на узбережжі Балтійського моря забруднення повітря скорочує життя на 15-16 місяців, то у Малопольському воєводстві – аж на 43 місяці.

У Польщі якість повітря формують, у першу чергу, комунально-побутові фактори та транспорт – старі комини та автомобілі. «Вугілля довго буде основою польської енергетики. Потрібно замінити місцеві котельні професійною енергетикою, зменшити втрати електроенергії під час транспортування, економити енергію, впроваджувати технічний прогрес, а в першу чергу, змінювати поведінку людей», – говорив проф. Самолінський.

А що у випадку смогу? Потрібно перевірять результати моніторингу вмісту пилу, використовувати в автомобілі справний фільтр HEPA, пересуваючись пішки, вдягати відповідну маску (не хірургічну!), використовувати вдома очисник повітря – додав він.

Як зазначив проф. Войцех Ганке, національний консультант із питань громадського здоров’я, є докази того, що зменшення впливу пилу може покращити стан здоров’я. Наприклад, у австрійському Лінці завдяки цьому зменшився ризик астми у дітей. «Порівняно із іншими країнами Європи, Польща виділяється вищим вмістом забруднення пилом та бензоапіреном», – зазначив проф. Генрик Мазурек, керівник Клініки Пневмонології та Муковісцидозу в Рабці-Здрої.

Більшість забруднень повітря викликає порушення роботи дихальної системи, у тому числі загострення алергічних захворювань (зокрема, астми). У дітей, що перебувають у зоні забруднення, за кільканадцять років можна очікувати онкологічних захворювань. Маски та домашні очисники повітря можуть допомогти, але вони зменшують вміст забруднені у повітрі максимум на кілька десятків відсотків.

Смог особливо загрожує дітям, з огляду на коротші та вужчі дихальні шляхи, нерозвинену систему виведення токсинів, часте дихання ротом, значний рівень фізичної активності та проведення часу назовні.

Джерело: Polskie radio dla zagranicy

 

 

Схожі публікації
У лютому 2026 р. понад 32 тис. громадян України отримували медичну допомогу в державній системі охорони здоров’я Польщі, а в березні їхня кількість впала до менш ніж 7 тис.
Платформа COOLCITY Index 2026 оцінила стійкість міст до наслідків змін клімату, як-от хвилі спеки, посухи чи сильні опади.
Агенція регіонального розвитку Тернопільської області проводить конкурс малих проєктів у рамках Фонду малих проєктів за пріоритетом «Довкілля» під назвою «CrossEco: уніфіковані рішення для спільного середовища».
Комітет з питань охорони здоров’я польського Сейму вчора, 28 квітня, ухвалив поправку, яка продовжує на один рік термін складання мовного іспиту для лікарів з України.
Dziennik Gazeta Prawna повідомляє, що понад половина польських пацієнтів ігнорує рекомендації лікаря, що спричиняє втрати в розмірі понад 20 млрд злотих щороку.
Кожен другий дорослий поляк підтримує запровадження обов’язкових уроків з основ охорони здоров’я, але без частини, що стосується сексуального здоров’я. Такі результати нового опитування, проведеного Інститутом ринкових і соціальних досліджень IBRiS на замовлення Rzeczpospolita.
З 1 липня зросте мінімальна зарплата в системі охорони здоров’я. Підвищення відчують не лише лікарі чи медсестри, а й немедичні працівники та фармацевти.
Польща посіла несподівано низьку позицію в глобальному рейтингу зв’язку з природою.
Українські фахівці діляться зі своїми польськими колегами досвідом фронтової медицини, а польські медики готуються до спільних місій в Україні.