Польща та Україна
Справа Волині. «Співпраця з Україною може спиратися тільки на правду»

«В ухвалі польського парламенту йдеться про потребу будування добрих польсько-українських відносин, проте співпраця може спиратися виключно на правду», – так депутат Сейму РП Міхал Дворчик прокоментував постанову українського парламенту, яка осудила ухвалу Сенату і Сейму РП щодо Волині.


Парламент України осудив у четвер липневі рішення Сенату і Сейму РП щодо Волинського злочину, стверджуючи, що окреслення його як геноциду – це «політизація історії», що перекреслює досягнення багатолітнього історичного діалогу на цю тему.

На початку серпня Сенат прийняв ухвалу щодо вшанування жертв Волинської різні. В ній містилася пропозиція про встановлення дня 11 липня Національним днем пам’яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої. У липні Сейм затвердив цю пропозицію своєю ухвалою.

Ухвала Сейму також декларує, що жертви злочинів, вчинених у 40-х рр. українськими націоналістами, не були належно вшановані, а масові вбивства так і не були названі, згідно з історичною правдою, геноцидом. Водночас в ухвалі висловлено повагу до українців, які рятували поляків.

Міхал Дворчик, голова польсько-української парламентської групи, сказав, що польські парламентарі в ухвалі «підкреслили бажання й потребу будування добрих польсько-українських відносин». «Польщу та Україну єднає спільність інтересів, однак справжня співпраця може спиратися виключно на правду», – стверджує депутат.

Дворчик також підкреслив, що «метою прийняття Сеймом волинської ухвали було вшанування поляків, убитих у Другій світовій війні, та встановлення дня, коли близькі жертв зможуть згадувати своїх рідних». Також він додав, що завдяки встановленню такого дня польська держава також зможе «гідно вшанувати жертви».

Постанову підтримали 247 із 335 зареєстрованих у сесійній залі українських депутатів (всього Верховна Рада нараховує 450 обранців). Український парламент також заявив, що «з жалем, розчаруванням і глибоким занепокоєнням» він сприйняв рішення Сенату і Сейму щодо подій на Волині.

У заяві сказано, що Верховна Рада України вважає «встановлення Сеймом Республіки Польща «Національного дня пам’яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян ІІ Речі Посполитої у 1943–1945 роках» за вияв політизації трагічних сторінок українсько-польської історії».

Верховна Рада України закликала до примирення між двома народами на засаді взаємного християнського пробачення та до ретельного дослідження подій, які сталися на Волині в роки Другої світової війни.

Українські депутати в четвер не займалися проектами постанови, в якій у відповідь, адресованій польським сенаторам і депутатам Сейму, пропонувалося вшанування «жертв геноциду, вчиненого польською державою щодо українців у 1919–1951 рр.»

Фото: orientalreview.org
Джерело: Polskie Radio

Схожі публікації
Понад 2000 осіб, переважно представники польської еліти, поховані на цвинтарі в Пальмірах на околиці Кампіноської пущі під Варшавою.
Освітній ролик «1941: війна двох тоталітарних режимів» українською та російською мовами з’явився вчора на каналі YouTube ІПН.  Публікація відеозапису цими мовами пов’язана з 81-ю річницею початку війни Німеччини проти СРСР.
Голова Управління зі справ ветеранів і репресованих РП Ян Юзеф Каспшик заявив, що польські солдати вибороли свободу для багатьох європейських країн, проте сама Польща залишилася тоді поневоленою.
У такий спосіб буде вшановано пам’ять героїв повстання у Варшавському гетто. Цьогоріч відзначається 79-та річниця цієї події.
Спадщина поляка Яна Карського, який безрезультатно намагався донести світові те, що німці робили в «Аушвіці», є сьогодні моральною спонукою до дій у сфері захисту прав людини, пише Кларк Янг.
Папа Франциск у Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, який відзначають 27 січня, закликав виховувати в нових поколіннях усвідомлення жаху Шоа, щоби будувати майбутнє, в якому вже ніколи не топтатимуть людську гідність.
90-річний житель комуни Маелла у Східній Іспанії допоміг уникнути трагедії на будівельному майданчику. Завдяки його спогадам з дитинства сапери знайшли і знешкодили бомбу часів громадянської війни 1936–1939 рр.
Бюро пошуків та ідентифікації планує пошуково-ексгумаційні роботи майже в 50 місцях у Польщі та за кордоном. Торік вдалося знайти та ексгумувати останки майже 200 жертв тоталітарних режимів.
Польська пошта випустила поштову марку із зображенням бойового шляху армії Андерса, щоб нагадати про долю польських солдатів на трьох континентах та їхню надію на повернення додому.