НАТОскоп
Екс-очільники НАТО хочуть назвати нову штаб-квартиру іменем Джона Маккейна

Три колишніх генеральних секретаря НАТО Андрес Фог Расмуссен, Джордж Робертсом і Хав’єр Солана прагнуть, щоб нова штаб-квартира Альянсу в Брюсселі носила ім’я американського сенатора Джона Маккейна, який помер минулого тижня.

«Ми, як колишні генеральні секретарі НАТО, вважаємо, що Північноатлантичний альянс є наріжним каменем стабільного, мирного й вільного світу. Мало можна знайти речей, які символізують цей союз і тривалі переваги американського глобального лідерства виразніше, ніж життя і праця Джона Маккейна», – написали у відкритому листі Расмуссен, Робертсон і Солана.

Вони підкреслили, що, хоч Маккейн був сенатором Сполучених Штатів, у Європі всі вважали його «одним із нас». «Без різниці, чи йшлося про справу свободи в колишніх радянських країнах, чи про захист багатостороннього міжнародного порядку в часи скептицизму, його здобуток був маяком для всіх, хто вірить, що трансатлантична єдність є єдиним засобом, який гарантує мир», – написали екс-секретарі. При цьому вони закликали НАТО відплатити американцеві за його службу, назвавши нову штаб-квартиру його іменем.

Речниця Альянсу Оана Лунгеску заявила, що генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг прийняв цю ініціативу. «Пропозиція буде ретельно проаналізована. Генеральний секретар дуже поважає сенатора Маккейна», – підкреслила Лунгеску.

Пілот ВМФ, військовополонений

Сам Столтенберг після смерті американця писав, що його пам’ятатимуть як у США, так і в Європі, за його відвагу, характер і тверду підтримку НАТО.

Маккейн, багаторазово нагороджений за мужність як пілот військово-морського флоту, військовополонений і політик Республіканської партії, помер в суботу у власному будинку в Седоні у штаті Арізона. Політик, якого шестикратно обирали сенатором на чергові шестирічні каденції, мав 81 рік.

Він був одним із перших прихильників розширення НАТО за рахунок колишніх комуністичних держав, таких, як Польща. Він був послідовним противником ревізіоністської, агресивної щодо сусідів політики Росії.

«Путін не заплатив за дії в Україні»

В інтерв’ю РAP у 2014 р. Маккейн говорив, що президент Росії не заплатив за дії в Україні. Критикував США за те, що вони тільки лякали, але нічого не робили. Критикував і європейські держави: Німеччину, яка керувалася економічними інтересами, і Францію, яка хотіла в цей час продати кораблі росіянам. Виступав за переведення американських сил до Центрально-Східної Європи.

Сенатор Республіканської партії, а у 2088 р. кандидат на пост президента США, хворів на рак мозку і помер невдовзі після відмови від лікування, до чого його схилило прогресування хвороби.

Нова штаб-квартира НАТО в Брюсселі, яка є політичним і адміністративним центром Альянсу, була урочисто відкрита керівниками країн, що належать до організації, у 2017 р. Переїзд до нових приміщень, розташованих на бульварі Леопольда ІІІ у бельгійській столиці, відбувся цього року.

Джерело: polsatnews.pl

Схожі публікації
Криза, пов’язана з нестачею питної води на Кримському півострові, триває практично з 2014 р., коли Автономну Республіку анексувала Росія, хоча її характер і причини відрізняються від тих, про які можна прочитати в російських ЗМІ.
На території окупованого військами Путіна Донбасу та Криму найманці Російської Федерації вчинили воєнні злочини та злочини проти людяності.
Росія, виправдовуючись присутністю НАТО у Балтійських країнах, укріпляє свої сили, роздислоковані в цьому регіоні, новими кораблями, танками і ракетами.
Польські політики та експерти впевнені, що адміністрація Джо Байдена продовжить розвивати стратегічні відносини з Польщею та працюватиме на покращення взаємин із Євросоюзом, аби протидіяти Росії та все сильнішому Китаю.
Загроза з боку Росії посилюється, через це Стокгольм збільшить витрати на оборону.
Голова Польського інституту міжнародних справ запевняє, що військова присутність США на східному фланзі збільшуватиметься, а Польща відіграватиме тут провідну роль.
Польське видання пише, що наслідки війни в Нагірному Карабаху – це хоча й не перемога Росії, але великий успіх закордонної політики Москви за останні роки в регіоні.
Польські експерти – про спільне та відмінності у поглядах на загрози з боку Росії країн східного флангу НАТО – країн Балтії, Вишеградської групи, Румунії та Болгарії.
Після бюджетних узгоджень на саміті ЄС було досягнуто домовленостей у справі продовження санкцій проти Росії.