Польща та Україна
Стартує цикл лекцій «Поляки в Києві»

У неділю, 16 вересня, в Національному музеї історії України стартує цикл лекцій «Поляки в Києві». Освітній цикл, організований Польським інститутом, розповідатиме про видатних представників польської меншини в українській столиці.

Зустрічі будуть присвячені архітектору Владиславу Городецькому та живописцю Вільгельму Котарбінському. Загалом у циклі заплановано три лекції та показ фільму «Дім архітектора Городецького», після якого відбудеться дискусія за участю творців стрічки. Зустрічі проходитимуть у музеї 16, 23, 24 та 30 вересня.

Окрім цього, наступного тижня з нагоди 360-річчя підписання Гадяцького договору, яким передбачалося створення Речі Посполитої Трьох Народів, у Києві буде організована тематична міжнародна наукова конференція. Її співорганізатором є Польський інститут у Києві.

Детальніше про обидві події розповів директор цього інституту Бартош Мусялович.

Розкажіть про цикл лекцій «Поляки в Києві». Чим ви керувалися? Як проходитиме цей захід?

Лекції доповнюватиме виставка стендів про історію присутності поляків на території Київщини. І на фоні цієї виставки ми організовуємо цикл занять, лекцій, невимушених розмов для дітей, молоді і дорослих на цю тему, тобто про те, якою була польська присутність тут, її структура, якими професіями займалися тут поляки протягом останньої тисячі років.

На жаль, окрім кількох постатей, сучасні кияни майже нічого не знають про поляків у столиці України, так?

Із цим важко не погодитися. Це результат історичних процесів, які на цій території відбувалися та які призвели до того, що польська присутність у Києві протягом останніх ста років зазнала надзвичайно помітної редукції. Це результат Першої світової війни, а після неї, на жаль, невтілених ідей про незалежність України. Через це, коли Київ і прилеглі до нього території опинилися в руках більшовиків, значна частина поляків емігрувала. Натомість на тих, хто лишився, чекали Польська операція НКВС у другій половині 30-х років, Друга світова війна, а потім чергові декілька десятків років комунізму. Наслідком всього цього було те, що польська присутність на цих територіях, на превеликий жаль, була зведена нанівець. Звідси, власне, ідея про неї розповісти, зокрема про наукові кадри в місцевих університетах ще за царських часів. Адже не таємниця, що у другій половині XIX ст. значну частину професорських кадрів становили поляки. Отже, ми просто хочемо представити цю історію співжиття, співіснування поляків з українцями, а також з іншими народами, зокрема євреями й росіянами. Вони були блискучою сторінкою в історії. Це Городецький і багато інших поляків, котрі, безсумнівно, увійшли до історії Києва, історії української науки.

Можна згадати й видатного живописця Вільгельма Котарбінського, котрому ви теж присвячуєте одну з лекцій, або ж класика польської літератури Ярослава Івашкевича, чия біографія була тісно пов’язана з українською столицею.

Безперечно, таких фігур буде багато. Це своєрідний перегляд різних галузей діяльності поляків, починаючи з медицини, гуманітарних наук, літератури, закінчуючи образотворчим мистецтвом. Ви згадали про Городецького, отже, це й архітектура. Саме йому буде присвячено показ фільму, режисером якого є Вєслав Романовський. Це прекрасне кіно («Дім архітектора Городецького», — ред.), яке ми вже показували в Києві весною. А через те, що зацікавлення цією стрічкою ще до її прем’єри було великим, ми вирішили організувати ще один показ. Він відбудеться за участю Вєслава Романовського.

Якщо підсумувати програму циклу, який стартує 16 вересня, йдеться про загальну лекцію, присвячену присутності поляків у Києві. Також відбудуться інші лекції, показ фільму і дискусії, присвячені конкретним постатям?

Так, конкретним постатям, конкретним галузям. Тому від щирого серця запрошую всіх, кому це цікаво.

За тиждень Польський інститут у Києві організує ще одну подію, присвячену історії. Це міжнародна наукова конференція з нагоди 360-річчя підписання Гадяцького договору.

Так. Це досить амбітний захід, оскільки ця конференція буде не лише польсько-українською. До участі в ній ми запросили істориків із Литви і Білорусі. Тож це буде міжнародна подія з нагоди відзначення 360-річчя підписання Гадяцького договору, яка стане нагодою пригадати історію підписання угоди...

Окрім цього, під час цієї конференції ми хочемо представити інформацію про один із проектів, який зараз реалізовує товариство «Інтеграція Європа-Схід» за підтримки нашого інституту й Міністерства закордонних справ Польщі. Це «Польща і Україна. Слідами спільної історичної спадщини» — цикл, до якого мають увійти сто коротких фільмів, знятих дроном, у супроводі коротких описів, підготовлених польськими та українськими істориками у трьох мовних версіях. Ми хочемо також показати, на якому етапі сьогодні перебуває робота над цим проектом і представити перші відео. Але насамперед ми прагнемо подискутувати про Гадяцьку унію та спадщину цього, на жаль, незреалізованого проекту.

Джерело: Polskie radio dla zagranicy

Схожі публікації
Відновлення церков, реставрація картин, скульптур та історичних надгробків, розкиданих по всій Центральній та Західній Європі та пов’язаних з польською історією, – такі плани Національного інституту польської культурної спадщини за кордоном Polonika на цей рік.
Фільм Крістофера Нолана минулої ночі здобув сім «Оскарів». Дві статуетки отримав британсько-польсько-американський фільм «Зона інтересу» Джонатана Глейзера. Зворушливим моментом заходу стало вручення «Оскара» за документальну стрічку «20 днів у Маріуполі».
Фільм «Дюна: Частина друга» Дені Вільньова, який вийшов у кінопрокат, зібрав у польських кінотеатрах лише в перші вихідні 446 тис. глядачів.
Радом переміг у конкурсі органів місцевого самоврядування Мазовецького воєводства на звання культурної столиці Мазовії у 2024 р.
Може виявитися, що в крипті під кафедральним костелом похована не перша, а третя дружина князя Януша Острозького – представника династії, яка володіла Тарновом. У вчених є докази.
Учора ввечері в Сан-Ремо розпочався 74-й Фестиваль італійської пісні. Зіркою першого фестивального вечора став дворазовий переможець фестивалю Марко Менгоні.
Скандальний план покриття гранітом однієї з пірамід у Гізі, ймовірно, не буде реалізований. Учені запевняють, що піраміди священні і їх ніхто не чіпатиме.
Концерт на даху будівлі студії звукозапису Apple у Лондоні був записаний як заключна сцена фільму Let it Be режисера Майкла Ліндсі-Хогга.
Інститут національної пам’яті Польщі організовує загальнонаціональний художній конкурс для молоді «Герой на всю сотню» з нагоди столітнього ювілею польської національної валюти.