Польща та Україна
Росія перетворює Азовське море на своє озеро?

Головним результатом візиту 16 січня на Донбас міністра закордонних справ Словаччини Мирослава Лайчака стала пропозиція створити спільну місію ООН і ОБСЄ. Головування Словаччини в Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) може стати проривом у створенні такої місії, яка повинна мати військовий і поліцейський компонент та міжнародне керівництво.

Згідно з попереднім планом візиту в Україну міністрів закордонних справ Литви Лінаса Линкявічюса, Латвії Едгарса Рінкевичса, Естонії Свена Міксера та Польщі Яцека Чапутовича 15 січня вони мали відвідати Маріуполь для ознайомлення з актуальною соціальною та економічною ситуацією. Ще однією метою мало бути вивчення перешкод свободі мореплавства через Керченську протоку до Бердянська і Маріуполя. Проте гелікоптер із міністрами, що вилетів до Маріуполя з Дніпра, розвернувся на зворотній курс. За офіційною інформацією, це сталося через туман у Маріуполі.

Натомість наступного дня на Донбас прибули міністр закордонних справ України Павло Клімкін і міністр закордонних справ Словаччини Мирослав Лайчак. Напередодні Лайчак запевнив, що Україна буде пріоритетом головування Словаччини в ОБСЄ: “Україна є одним із наших найбільших пріоритетів. Вона не лише в центрі всіх перемовин і процесів ОБСЄ, у нас є спільний кордон, ми сусіди, тому відверто заявляємо, що дуже зацікавлені в тому, щоби Україна стала безпечною і процвітаючою країною в її міжнародно визнаних кордонах. В мене була нагода зустрітися з міністром оборони України, прем’єр-міністром України та її представниками в тристоронній контактній групі. Ми зацікавлені в закінченні конфлікту в Україні і навколо неї шляхом виконання мінських угод та дотримання принципів ОБСЄ. Для нас важливо покращити плачевну гуманітарну ситуацію на Донбасі й умови проживання людей, які відчувають всі негативні наслідки цього конфлікту”.

За підсумками поїздки в Станицю Луганську та Сєверодонецьк Лайчак не дав жодної прес-конференції. Натомість його український колега Павло Клімкін був не надто стривожений, що Лайчак утримався від згадок про російську агресію, іменуючи її “конфліктом на сході України”. Клімкін висловив оптимізм щодо зусиль, яких, на його думку, буде докладати Словаччина під час свого головування в ОБСЄ. Зокрема, це посилення Спеціальної моніторингової місії (СММ) на Донбасі: “Ми зараз сформували пакет конкретних пропозицій, що словацьке головування може зробити просто зараз, що є ключовими політичними пунктами. Дуже важливо посилити СММ, посилити її людський потенціал, технічний. Потрібні нові камери, нові дрони, які Росія постійно збиває. Саме вони бачили російські конвої. Дуже важливо, щоби СММ мала доступ до всієї території Донбасу і тієї ділянки кордону, яку ми тимчасово не контролюємо. Дуже важливо, що ми надали політичного розголосу російському рішенню продовжити ув’язнення наших моряків і Лайчак, як глава ОБСЄ, звернувся із закликом їх негайно звільнити. Ми говорили, що мандат СММ розповсюджується на всю територію України і має працювати і на окупованій частині Донбасу, і у Криму. Про це він буде говорити в Москві”.

Клімкін також повідомив про ідею Мирослава Лайчака запровадити спільну з ООН миротворчу місію на Донбасі. Він додав, що ця спільна місія повинна мати “військовий, поліцейський компонент і міжнародну адміністрацію”. За словами українського міністра, наступного місяця Лайчак буде в Москві наполягати на обговоренні створення такої місії.

Окремим пунктом порядку денного зустрічей з усіма іноземними колегами для Клімкіна є проблема звільнення з полону захоплених Росією в нейтральних водах українських моряків: “Коли я виступав перед міністрами закордонних справ Євросоюзу і НАТО, я сказав, що, звичайно, повернення наших суден — це абсолютно принципове питання. Але це залізо, і воно може день чи два почекати. А повернення наших хлопців — це абсолютно принципове питання”.

Підстав для оптимізму Клімкіна додає той факт, що в грудні минулого року в портах Азовського моря вже побували представники парламентів країн ЄС. Один із членів тієї делегації, екс-міністр оборони Великобританії Майкл Феллон за підсумками поїздки під час виступу на українському телебаченні був надзвичайно відвертим і критичним щодо ситуації, викликаної російською агресією в регіоні: “Ми відвідали Бердянськ та Маріуполь, і зараз вже зрозуміло, що рівень торгівлі там швидко знижується, і те що робить Росія, блокуючи Керченську протоку, означає, що регіон загалом починає потерпати від цього. Дуже важливо, щоби ми рішуче реагували на те, що там відбувається. Затримка судноплавства, зокрема й міжнародного, абсолютно неприпустима. Вантажні судна, що йдуть до Маріуполя і Бердянська, зупиняють. Якщо це триватиме, обидва порти зазнають збитків і економіка південного сходу України постраждає. Ми чули, що великі кораблі мають чекати 10—12 днів на перевірку. Маленькі судна, що йдуть до російських портів, проходять швидше. Такі затримки є дуже серйозними. Це означає, що наступного року або за рік іноземні судноплавні компанії можуть почати використовувати інші порти. І міжнародне використання Азовського моря може зменшитися. А для Маріуполя, в якому промисловість залежить від судноплавства, вантажних суден, це дуже серйозно. По-перше, Захід повинен прокинутися і переконатися, що є належний доступ до Азовського моря, що воно не перетворюється на російське озеро. Це неприйнятно на міжнародному рівні. По-друге, потрібно знову повернутися до деяких програм допомоги Україні. Чи можна зробити більше, щоби не допустити ізоляції таких міст, як Маріуполь? Там слабка інфраструктура: дороги і залізничне сполучення не дуже добрі, аеропорт закрито. Гадаю, що Британія та інші західні країни повинні вирішити, яку допомогу потрібно надати для поліпшення ситуації в портах та економіки південного сходу України”.

Наприкінці січня на Приазов’я має прибути спеціальна місія Європейського Союзу з оцінки впливу російської агресії в Азовському морі на економічну і соціальну ситуацію. Перша заступниця голови Верховної Ради Ірина Геращенко, яка є учасницею Тристоронньої контактної групи в Мінську, заявила, що Україна порушить питання щодо посилення присутності місії ОБСЄ в акваторії Чорного та Азовського морів. За її словами про такі наміри Україна повідомила партнерів по “нормандському формату” — Францію та Німеччину. Окрім цього, вимагатимуть допустити спостерігачів ОБСЄ на територію анексованого Криму.

Джерело: Polskie radio dla zagranicy

Схожі публікації
У Варшаві 26 березня відбулося перше засідання представників країн-учасниць «коаліції бронетехніки» на підтримку України. Українську делегацію очолив заступник міністра оборони України, генерал Іван Гаврилюк.
Голова комітету з закордонних справ Сейму РП Павел Коваль наголосив, що контакти з МЗС мають бути основним обов’язком посла РФ у Варшаві.
Віцепрезидентка США Камала Гарріс не виключає наслідків для Ізраїлю, якщо він продовжить операцію в місті Рафах.
Про це свідчать результати останнього опитування, проведеного на замовлення RMF FM та Dziennik Gazeta Prawna.
Організатори протестів заявили, що блокування кордону вони припиняють у зв’язку з прийдешніми Великодніми святами.
Американський Інститут вивчення війни вважає, що низка фінансових, економічних і військових показників вказує на те, що Росія готується до широкомасштабної війни з НАТО.
Головні дипломати країн V4 погоджуються з необхідністю збереження каналів зв’язку з Росією, але не всі готові зустрітися з міністром закордонних справ РФ.
Сьогодні вночі було оголошено про проведення операції польської та союзницької авіації в повітряному просторі Польщі.
Уже в липні російські активи, заморожені країнами Євросоюзу, Україна зможе використовувати для озброєння своєї армії.