Польща і світ
У Варшаві пояснили відсутність Росії на заходах до 80-річчя Другої світової війни

«Ніхто не заперечує участі Радянського Союзу в перемозі над гітлерівською Німеччиною у 1945 р., натомість 1939 р. має інший історичний контекст», – заявив у понеділок, 25 березня, голова Кабінету президента Польщі Кшиштоф Щерський, пояснюючи відсутність запрошення Російської Федерації на заходи до 80-х роковин початку Другої світової війни, що відбудуться цьогоріч у Польщі.

У понеділок речник Путіна Дмитро Пєсков негативно оцінив рішення Польщі не запрошувати Росію на меморіальні заходи, присвячені 80-річчю початку Другої світової війни.

«Будь-які меморіальні заходи в будь-якій країні світу, присвячені ювілеям Великої вітчизняної війни або Другої світової війни, без участі нашої країни не можуть вважатися повноцінними, оскільки роль нашої держави в завершенні Другої світової війни неможливо переоцінити», — сказав речник Путіна.

Коментуючи ці слова представника Кремля, Кшиштоф Щерський зазначив, що «ніхто не заперечує участі СРСР у перемозі над гітлерівською Німеччиною в 1945 р.»

«У цьому значенні святкування завершення війни без участі Росії справді було би неповним, натомість 1939 р. має інший історичний контекст», – сказав президентський міністр.

Він додав, що послання організованих Польщею меморіальних заходів «говорить про мир на основі права, гарантій територіального суверенітету держав та їхньої незалежності, бо війна почалася з порушення цих фундаментальних принципів». За словами політика, це послання «прозвучить саме в колі держав, яких запросили».

Кшиштоф Щерський зазначив, що список країн, запрошених взяти участь у заходах, «має сучасний характер, це не коментар до історії або підбиття підсумків історії».

«Ми святкуємо цей ювілей у колі держав, які тісно з нами співпрацюють для миру на основі міжнародного права, суверенітету держав і непорушності кордонів як фундаменту міжнародного ладу. Це країни НАТО, ЄС і Східного партнерства», – сказав голова канцелярії Анджея Дуди.

Він додав, що такий вибір гостей означає, що «насправді ніхто не виключений». «Є тільки запрошені, немає незапрошених на ці заходи, бо усі країни НАТО, ЄС і Східного партнерства запросили», – зазначив політик.

Нагадаємо, президентський міністр Павел Муха заявив, що список запрошень на меморіальні заходи до 80-річчя початку Другої світової війни закрито й Росії серед запрошених нема.

Джерело: Polskie radio dla zagranicy

Схожі публікації
На польському кладовищі в Монте-Кассіно білоруська делегація поклала вінки із символами серпа і молота. Таким чином вони вшанували близьку річницю так званої Великої вітчизняної війни. «Польський музей на кладовищі пише про профанацію і скандал», – написав журналіст Томаш Лисяк на Твіттері.
Міністерство закордонних справ Литви висловило солідарність з Польщею, яка протестує проти рішення білоруського режиму про оголошення 17 вересня білоруським національним святом і рішуче противиться викривленню історичних фактів – повідомило відомство у комюніке.
Як заявив голова Європейської ради Шарль Мішель, на саміті G7 Європейський Союз нагадає Путіну про свою позицію щодо російської агресії на сході України.
Музей Аушвіц оприлюднив віртуальну лекцію про жителів Освенциму. Автор інтернет-лекції, яка розповідає про долі жителів міста, а не табору, Освенцим під час німецької окупації, є Пьотр Сеткевич. Він розповів, що із 13 тис. жителів війну пережили всього 6,7 тис. Загинули майже всі євреї.
МЗС Польщі з обуренням прийняло декларацію влади Білорусі про встановлення нового свята під назвою «День національної єдності» на 17 вересня. «Базування історичної політики Білорус на спадщині пакту Сталіна та Гітлера – це жест, який вписується в російські дії», – заявив департамент закордонних справ.
На архіпелазі Нова Земля Росія відновила використання свого полігону для проведення ядерних випробувань, які тут проводилися ще у радянські часи.
Фонотека містить, зокрема, промови Стефана Стажинського – президента польської столиці, довкола якої у вересні 1939 року тривали бої.
Серед нагороджених – Петро та Марія Базелюки, які врятували поляків під час трагічних подій на Волині.
«Польща буде вимагати з’ясування ситуації, що трапилася 31 травня на летовищі у Петербурзі», – говорить віце-міністр закордонних справ РП.